Інфляція, удар по бізнесу та девальвація: які наслідки підвищення мінімальної зарплати чекають на українців [ Редагувати ]

Інфляція, удар по бізнесу та девальвація. Підвищення рівня мінімальної зарплати в сучасних українських реаліях може призвести до зворотного ефекту. У цьому разі українці, які отримують мінімалку, у кращому випадку не відчують її збільшення.

У гіршому - роботодавець буде змушений звільнити співробітника. Чому такий сценарій пророкують економічні експерти? - про це далі в матеріалі. 

5 тисяч уже з першого вересня. Законопроєкт про збільшення мінімальної зарплати президент вніс на розгляд парламенту тиждень тому. В Офісі глави держави навіть встигли проанонсувати голосування за документ, начебто це має статися наприкінці серпня, на позачерговому засіданні. Тоді мінімалка додасть аж 277 гривень. Та й ця президентська ініціатива - не єдина. Адже далі підвищувати виплати планують в уряді.

Отже, за планом розмір мінімальної заробітної плати з 1 вересня становитиме 5 тисяч гривень, з 1 січня - 6 тисяч. А 1 липня 2021 мінімалка сягатиме 6500 гривень. Тобто всього за рік вона має зрости на понад 30 відсотків. Здавалося б, нарешті покращення. Та економісти радять не поспішати радіти. А урядовців закликають збавити темпи. І ось чому.

Тетяна Острікова, економічний експерт:

Мінімальна заробітна плата підвищується тоді, коли підвищується продуктивність праці, коли у наслідок нашої з вами праці створюється додаткове благо, яке потрібно розподіляти і можна це зробити у вигляді підняття заробітної плати. Коли економіка зростає. Ми знаємо, що зараз наша економіка падає. Більше того, уряд закладає прогноз продуктивності праці доволі млявий на наступний рік - це 2-4 відсотки. Тому якихось передумов для різкого великого підвищення мінімальної зарплати, на жаль, на сьогоднішній день в нашій економіці немає.

Олексій Кущ, економіст, експерт інституту GROWFORD:

Знаете как у нас внезапно зимой начинает идти снег, так а перед выборами повышают минимальную зарплату. Понятно, что это абсолютно популисткий шаг. В условиях кризиса повышение зарплат - это повышение фискальной нагрузки на бизнес. 50-60 процентов рынка труда находиться в тени - соотвесвенно инструмент минимальной зарплаты у нас не работает как в развитых странах.

Основний удар - по малому бізнесу, з тиском на зарплатні фонди. Зростуть усі види податків, адже вони прив'язані до рівня зарплати.

Олексій Кущ, економіст, експерт інституту GROWFORD:

Обычно такие программи - роста минимальной заработной платы - они должны споровождаться какими-то фискальными стимулами. Государство, чтобы сничала у бизнеса забрать, оно должно что-то бизнесу дать - тоесть сначала снизьте подоходный налог. Отмените военный сбор, снизьте ЕСВ - социальній взнос.

Тетяна Острікова, економічний експерт:

Вимиватиме кошти з кішень підприємців. Які сьогодні, як відомо, на сьогодні і так постраждали від карантину. Від того, що знизився попит, від того, що люди менше отримують, відповідно менше витрачають. Сьогодні ми спостерігаємо невисокий рівень інфляції. А НБУ говорить, що за мінімалки у 5 тис гривень - вони зможуть утримувати облікові ставки, кредитні ставки, на прогнозованому рівні, як зараз. Але якщо мінімальна ЗП зросте на 30-40 відсотків, як говорять урядовці, то це спричинить неконтрольовану інфляцію.

А в цьому разі НБУ не зможе утримувати облікову ставку на низькому рівні, комерційні банки - почнуть збільшувати відсотки за кредити. Не кажучи вже про те, що малий бізнес буде знову змушений ховатися в тіні - урізати працівникам ставки чи платити в конвертах. Або ж просто звільнити найманого працівника.

Тетяна Острікова, економічний експерт:

Усі ці наслідки треба прорахувати, дуже зважено підійти до цього і підвищувати мінімальну заробітну плату поступово, виходячи із ситуації і стану економіки, і не заподіюючи додаткового податкового тягаря нашому малому бізнесу.