Чим загрожує варварське знищення пралісів у Карпатах [ Редагувати ]
Врятувати карпатські праліси! Недоторканні ділянки природи, з деревами, яким по кілька сотень років - нещадно знищують. В Україні таких об'єктів унікальної природної спадщини збереглося не багато - частина на території заповідників і національних парків, решта - у володіннях лісгоспів. І якщо в перших праліси під охороною, то в лісгоспах їх знищують. Чим це загрожує?
Карпатський національний природний парк - один з найбільших в Україні. Його територія простягається на понад пів сотні кілометрів. І саме тут можна побачити найстаріші ліси, які ніколи не зазнавали людського впливу.
Ми прямуємо до гори Маковиця. Саме на її схилах збереглися букові праліси. Деревам більше як триста років. До місця призначення нам іти щонайменше півтори години.
За екскурсовода в нас головний природознавець Нацпарку Ігор Кубчак - чоловік знає тут кожну стежинку, кожне дерево. Дорогою показує нам результати втручання людини - гектари висохлих смерек. Каже: ця порода дерева не типова для краю, насадили її тут штучно.
Ігор Купчак, головний природознавець Карпатського національного природного парку:
Ми зараз якраз знаходимося на межі природного лісу і штучного, який був створений у 60 роках. Засаджений чистою смеречиною, яка доживши до шістдесятирічного віку - от починає гинути. Гине вона за того, що не правильний був підбір деревних порід.
Споконвіку тут росли ялиця та бук. Вони стійкі до хвороб, доживають до сотні років. Ось нарешті ми на місці, навколо нас 80 гектарів букових пралісів. Наприклад, ось цьому дереву - щонайменше 350 років.
Цей буковий ліс поблизу Яремчі - унікальний, і чи не єдиний у Європі такого поважного віку. Зберігся завдяки своїй неприступності, - каже експерт. Жодного людського втручання: ні вирубування, ні доріг, ні будь-якого транспорту за останні 150 років.
Ігор Купчак, головний природознавець Карпатського національного природного парку:
Ми зупинилися в такому місці, яке відображує сутність пралісів. Відображено в тій кількості мертвої деревини, відмирає падає і залишається тут. Її ніхто не прибирає. В часі вона перегниє і дасть поживу тому новому поколінню бука.
А це вже інша пам'ятка природи - ялицевий праліс. Він теж унікальний.
Ми проходимо повз ялицю, якій приблизно 220 - 250 років. Це можна побачити по корі, по діаметру.
Схожі дерева збереглися тільки в Австрії. Але якщо там високо в горах, то тут просто на краю села Микуличин. Майже сорок гектарів вікових дерев від людини захистила сама природа.
Олександр Киселюк, заступник директора Карпатського національного природного парку:
У зв'язку з тим ми бачимо - там є рів, там є потічок і трелювання деревини, як правило, йшло зверху вниз. То цей масив - до нього просто не дійшли руки, його важко брати.
У чому цінність пралісів? І чому так складно їх зберегти? Експерти пояснюють: їх знищення - це прямий шлях для повеней та зсувів ґрунту. А ще - масштабних кліматичних змін. Адже предковічні ліси століттями накопичують у собі вуглець. Вирубуючи їх, ми збільшуємо СО2 в атмосфері. У Карпатському національному парку лише один відсоток площі припадає на праліси - і це багато, адже в деяких їх взагалі немає. У найбільшій небезпеці ті, якими опікуються лісгоспи.
Олександр Киселюк, заступник директора Карпатського національного природного парку:
Колись лісгоспи мали державне фінансування, на сьогодні лісгосп не має взагалі жодної копійки не дає бюджет. Тобто він вирубав оце дерево, він має заплати заробітну плату людям.
У низинних лісах уже все спиляли. Тож лісоруби почали підніматися у високогір'я до незайманих вікових дерев. Для збереження цих пам'яток природи кілька років тому в Україні ухвалили спеціальний закон. Лісгоспи мали б провести інвентаризацію. Але почався опір. Визнавати наявність у себе пралісів - недоторканих ділянок - лісоруби не поспішають. Тому доля цих дерев - досі питання без відповіді.