Як у Мінську реагують на санкції від Британії та Канади [ Редагувати ]

Просто Олександр Лукашенко. Саме так українське МЗС пропонує називати президента Білорусі після 5 листопада. А саме тоді офіційно спливає термін його каденції. Нагадаю, офіційний Київ НЕ визнав Лукашенка легітимним президентом. Зрештою, як і більшість країн Європи, США та Канада.

Крім того, Велика Британія і Канада запроваджують санкції проти представників білоруського режиму. Які саме? І як на це реагують у Мінську - Світлана Чернецька розповість.

Перший серйозний удар по самопроголошеному президентові та його поплічниках. Велика Британія та Канада запровадили санкції проти високопосадовців Білорусі. У чорному списку Оттави - одинадцятеро людей. У Лондонському - восьмеро. Серед них безпосередньо Олександр Лукашенко, його 44-річний син і радник Віктор, очільник МВС та голова президентської адміністрації. Ці санкції означають заборону на в'їзд до Британії та Канади, а також замороження всіх активів.

Домінік Рааб, міністр закордонних справ Великої Британії:

Найголовніше те, що має бути покарання за такі порушення прав людини, які ми бачимо. А також - за шахрайський підхід до виборів. Ми очікуємо, що й інші підтримають наш приклад. Але для нас важливо було зробити це якнайшвидше, - щоби не втратити можливість вплинути на ситуацію.

Це закид у бік Євросоюзу, адже там досі не можуть затвердити свій чорний список. Наразі є згода 26 країн-членів ЄС, не вистачає одного-єдиного голосу. Процес блокує Кіпр, вимагаючи одночасно ввести обмеження проти Туреччини. І поки що компромісу в цьому питанні Брюссель не досяг.

Ґітанас Науседа, президент Литви:

Ми з президентом Франції погоджуємося, що Європейський Союз не може більше марнувати час. Він мусить зробити все, щоби санкції щодо Білорусі погодили до наступного саміту європейських лідерів. Це надзвичайно важливо, щоби не залишити народ Білорусі у протистоянні з Олександром Лукашенком.

Щоправда, білоруську верхівку чорними списками навряд чи налякаєш. За останні 20 років ледь не кожні вибори в країні супроводжувалися європейськими санкціями. Їх не раз запроваджували за репресії проти опозиції, зокрема за зникнення журналістів і політичних конкурентів Лукашенка. А згодом усі обмеження так само неодноразово знімали за налагодження ситуації в країні. Останній чорний список ЄС був затверджений 2011-го. Він містив 220 осіб. А у 2015 році санкції зняли, коли Лукашенко випустив декількох політичних в'язнів. Тож білоруським чиновникам не звикати до чергових покарань з боку Європи.