На Донбасі військовослужбовці під ворожими обстрілами маскують передові позиції [ Редагувати ]

Сьогоднішній ранок на фронті почався з чергової провокації з боку російсько-окупаційних військ. Найманці застосували автоматичний станковий гранатомет поблизу Водяного, на півдні Донеччини. Минулої доби зафіксовано три ворожі обстріли - неподалік Мар'їнки, Широкиного та Авдіївки. Українські військові дотримуються режиму тиші і повністю контролюють ситуацію на передовій.

Цей грізний кулемет ДШК великого калібру в усіх військових підрозділах називають ласкавим жіночим ім'ям - "дашка". Боєць перевіряє готовність зброї. Не зважаючи на вже майже тримісячну тишу на фронті.

Не було перемир'я - працювало б, а так....

В окопній війні, яка триває на Донбасі, цей кулемет - найкращий помічник від піхотних атак ворога. Микола згадує, як використовував його ще до встановлення тиші.

Микола, військовослужбовець 24-механізованої бригади їм. короля Данила Галицького:

Ще до перемир'я було декілька тих черг трошки по горбу бігали. Стріляли по нас - дали адекватну відповідь. Після такого калібру заспокоюються дуже швидко.

Поки що бійці тут, на дебальцевському напрямку, провели так зване маскування території. Як тут її звично називають "зеленка", тобто дерева та кущі перестають бути захистом від ворожого спостереження.

Поки триває тиша бійці розвішують ось такі сітки. Осінь бере своє. Листя падає, тому треба маскуватися.

Позивний "Хотабич", військовослужбовець 24-механізованої бригади їм. короля Данила Галицького:

Периодически по ночам слышим взрывы, копают новые окопы, блиндажи укрепляют, рубежи обороны. Видим четко их перемещения - это перемещение всегда фиксируется. О любых перемещениях сообщаем своему непосредственному руководству, а информация потом по цепочке идет дальше.

Порушення фіксують, про них доповідається вищому керівництву та спостерігачам ОБСЄ. Окопні роботи противника - кричуще порушення мирних домовленостей.

Позивний "Хотабич", військовослужбовець 24-механізованої бригади їм. короля Данила Галицького:

Они используют эту тишину, как возможность укрепиться. Это все не радует. Если бы не было тишины, мы б не давали им эту возможность. Но в связи с тем, что объявлено массовое перемирие, назовем это так, то естественно - мы люди военные, ми исполняем приказ. Ожидаем дальнейших распоряжений на будущее.

Микола пішов на війну 2016 року. Вчився у інституті лісогосподарства. Тоді не закінчив навчання. Однак цього року поновився. І планує закінчити ВИШ поки триває затишшя. Однак рідну прославлену в боях "королівську" механізовану бригаду полишати не планує.