Стрілянина у школі: чи можливо зупинити убивць-одинаків? [ Редагувати ]

Злочин за американським сценарієм. На тижні, що минає, певно, найбільш шокуючою новиною став - "шкільний розстріл" у російській Казані. І вражають не лише обставини масового вбивства. Але й той факт, що й на пострадянському просторі тепер один в один реалізується сценарій, який ми так часто бачили в Сполучених Штатах. 

А рецепт протидії в самій Америці не знайшли й досі. Дмитро Анопченко про те, чи можливо взагалі зупинити таких убивць-одинаків?

Якби не вигуки російською, то дивлячись на ці кадри, можна подумати, що все відбувається в Америці. Надто вже схожий сценарій. Ільназ Галявієв - ("забитий, тихий і скромний", як описують його знайомі),  із дробовиком у руках прийшов у школу, де не так давно й сам учився. Стріляв по всіх не розбираючи.

Загинули семеро дітей і двоє вчителів, постраждали більше ніж двадцять. Про нього тепер кажуть - "погано бачив", "не курив і не пив", "у свої 19 не зустрічався з дівчатами". То чому цей "ботан" перетворився на безжального вбивцю? Ось що написав у соцмережі…

Сьогодні вб'ю величезну кількість біосміття і сам застрелюся.

А потім почав розповідати слідчим, що почувається Богом.

Я родился богом. Просто осознал я это не сразу. Месяца два назад я это осознал. А летом во мне начал пробуждаться монстр. Я всех начал ненавидеть. Я всегда всех ненавидел. И еще больше начал ненавидеть.

***

Третина всіх схожих злочинів скоєні у Штатах. Перший в історії "шкільний розстріл" стався тут, і відтоді саме їх найбільше у світі. Здавалося б, за чверть століття можна було б уже з'ясувати мотиви, скласти психологічний портрет тих, від кого варто чекати подібного. 

Але експерти кажуть: і досі не знають, що змушує підлітків брати зброю до рук; і досі не знайшли жодних спільних рис. Єдине, що достеменно знають - причина є. І це не божевілля.

Джим Діаз, експерт Американської психологічної асоціації:

Свіже дослідження ФБР це довело! Вивчали особи 63 "стрілків", яких вдалося затримати після злочинів. І лише четверта частина з них будь-коли мали психологічні проблеми. Тільки троє з них справді були несповна розуму.

Отже, якщо не можливо зрозуміти, хто й коли відкриє вогонь, влада намагається "закрутити гайки". "Бан" на продаж штурмової зброї, більше перевірок для покупців "стволів". Реформа, яку пропонують у Конгресі, передбачає контроль над так званими стволами-привидами - зброєю, яку можна, як конструктор, зібрати самому, купивши в інтернеті частини без жодних серійних номерів.

І навіть право родичів через суд заборонити членам сім'ї купувати зброю, якщо вони бачать серйозні психологічні розлади - розповідає один із прихильників "збройних обмежень" сенатор Блюменталь.

Річард Блюменталь, американський сенатор-демократ:

У нас зараз більшість у демократів. І, найголовніше, до влади прийшов президент, який пообіцяв покласти край засиллю зброї. І це все так відрізняється від того, що було до цього!

Наче все й логічно. Та насправді, ці розпіарені політиками обмеження взагалі ні на що не впливають, адже підліткам і зараз зброю ніхто не продасть. Переважна більшість із них перед "шкільними розстрілами" просто потай брали її в батьків. 

Металошукачі на вході у школи, на які по всій країні витратили не один мільйон доларів, теж виявилися неефективними: за статистикою, більшість трагедій останнього часу сталася саме у школах, де їх уже встановили.

За Трампа підход був кардинально інший. У цій школі, яка розташована в бідному районі біля Вашингтона, вчителів почали навчати поводженню зі зброєю! Була ідея - видати пістолети персоналу. Думали, що підлітки не нападатимуть на школи, якщо точно знатимуть, що буде вогонь у відповідь. Та викладачі носити зброю - відмовилися.

Карен Лі, вчителька молодших класів:

Я живу тут же, поруч. І теж чую постріли на вулицях, коли прокидаюсь. Але не уявляю, як я за таких умов зможу стати перед класом, як зможу навчати дітей добру і співчуттю.

Проблема не лише в етиці. Чимало викладачів були не такими "ніжними", як Карен. Та експеримент провалився - з'ясувалося, що холодна чи вогнепальна зброя в школі лише збільшує вірогідність насильства. І стрільці з більшості вчителів ніякі. Та й якщо діти звикнуть бачити зброю у вчителя, то й згодом самі захочуть узяти її в клас! Тож психологи схаменулися - треба цю програму терміново згортати!

Карл Леж'єз, психолог, фахівець із поведінкових розладів:

Потрібна сміливість, аби взяти й відмовитися від хибних теорій. Сміливість, щоб першому вийти з гри. Сміливість, щоб спробувати пошукати інші шляхи й можливості.

Таким "іншим шляхом" став пошук причин жорстокості. Наукові кола захопила теорія - це комп'ютерні ігри винуваті! Якщо діти безжально розстрілюють віртуальних ворогів і беземоційно проливають кров,

То й у реальному житті легко натиснуть на курок. Звучить логічно і на тих, хто взявся вивчати взаємозв'язок, посипались і гроші, і гранти…

Бред Бушман, професор психології:

У грі нагороджують за вбивства. Розстріляв когось - чуєш: “чудово”! “крутий постріл”! і це все потім програмує поведінку в реальному житті.

То більшим було розчарування. Кілька паралельних досліджень, які американські університети проводили незалежно один від одного, засвідчили, що "чинник жорстокості" тут ні до чого. 70 відсотків школярів захоплюються такими іграми. А серед тих, хто нападав на школи, таких і 20 процентів не набереться.

І тому американський рецепт, на якому зупинилися зараз, - жорсткий моніторинг особистих сторінок учнів та їхньої переписки у шкільних чатах. За даними анонімних опитувань школярів, лише 54% скажуть дорослим, якщо дізнаються, що хтось із їхніх знайомих готує атаку у школі. Тому освітяни кажуть, не мають іншого виходу, як позбавити учнів приватності в мережі. А ще - вирішили максимально багато говорити з ними про жертв масових розстрілів, чого не робили раніше.

У цьому музеї зібрали сім сотень експонатів, в оточенні яких почуваєшся розгубленим. Адже за всіма цими кашкетами, окулярами, фотографіями і компакт-дисками ніколи не прийдуть власники. Це речі жертв масових розстрілів...

Знаєте, чому саме 700? Саме стільки людей щотижня гине в Америці від стрілянини.

На полицях - знімки та іграшки малюків, які нещодавно загинули під час чергових "шкільних розстрілів". Те, що їх і досі не змогли припинити, Байден днями назвав "національною ганьбою". Але противники його реформ кажуть - "убиває людина, а не зброя". Обмежити продаж можна, але вирахувати стрільця-одинака - жодна система не здатна.