Погана їжа та багато роботи: як працюють платні в'язниці в США [ Редагувати ]

Міністр каже, це, "як невеличкий готель". Камери за норвезьким зразком. Із санвузлом, телевізором, мікрохвильовкою, холодильником, є навіть Wifi. Коштує такий "в'язничний комфорт" 12 тисяч гривень на місяць - незалежно від того, одномісна чи двомісна камера. За виторг - мають намір відремонтувати решту камер у СІЗО.

Зовсім як у Сполучених Штатах, де є програма pay to stay, коли в'язень може заплатити і отримати, або камеру рівня дешевого мотелю, або... п'ятизіркового курорту.

Більше того, є у США і приватні тюрми. Щоправда, умови там зовсім не "курортні" - з'ясував наш американський спецкор Дмитро Анопченко. Його репортаж - про помилки й недоліки американської тюремної реформи, які Україні було б добре не повторити.

Тісні напівтемні коридори, вузькі заґратовані вікна, крізь які майже не пробиваться сонце; і холодні камери з облупленими стінами. Так ми звикли уявляти собі в'язничні приміщення в Америці по фільмах. І кіношники не перебільшують. Ось це - кадри не зі стрічки жахів, а з реальної тюрми в Техасі. Але ті, хто мав гроші на волі, і за ґратами можуть жити краще за інших.

Приміром, є така програма називається "pay to stay"- "плати і залишайся". Першою запровадила її Каліфорнія. За додаткову плату там можна "прокачати" свою камеру. Ідея настільки популярна, що найбільші телеканали Америки постійно роблять про це репортажі.

Вони можуть дивитися кіно хоч цілий день!

Розповідає NBC наглядач в'язниці в Лос-Анджелесі. А далі показує: тут і крамничка є, і комп'ютерна кімната, де можна зайти в інтернет. і умови можна вибрати: кількість сусідів, телевізор, холодильник… Найвищий рівень сервісу (він, відповідно, і найдорожчий) - ув'язненого… вдень відпустять на роботу, причипивши датчик руху. А на ніч доведеться повернутися. І коштує це від ста п'ятдесяти до двохсот п'ятдесяти доларів за добу.

Але не всі в захваті. Одні роблять репортажі - про "тюремний рай". А інші - фокусуються на недоліках.

Алісія Санто, досліджує умови утримання в'язнів у США:

Якщо маєш гроші, то можеш усе це собі дозволити. Чому ж бідніших - ми кидаємо в небезпечні умови, у брудні камери, де їх можуть фізично травмувати, де так просто захворіти? Чим заможні злочинці кращі?

Алісія провела масштабне дослідження в тюрмах по всій країні. І з'ясувала: кількість ув'язнень за системою "pay to stay" за 25 років збільшилася на третину. І кожен десятий арештант, який проходить через цю систему, після звільнення продає майно з молотка і подає на банкрутство! Адже не здатен оплатити тюремний комфорт.

Коли в Україні вважають за досягнення платні камери, у Сполучених Штатах давно вже це перевершили. Ще у вісімдесятих Конгрес дозволив приватні в'язниці. Відтоді вони щороку заробляють мільйони, їхні акції на біржі успішно продаються, і кожен десятий американський ув'язнений перебуває саме у таких закладах.

Ви здивуєтеся, але "приватна"- не означає "найкраща".

Гаррі вже четвертий рік відбуває термін у в'язниці Луїзіани. Тільки-но почув вирок і з'ясував, що сидітиме у приватній в'язниці, зрадів. Але - зарано.

У двір майже не вийти - увесь час тримають під замком. Кухні немає - в'язниця закуповує бридку готову їжу. І скільки разів уже було - ще спиш, будять затемно і змушують за роботу сідати.

І все тому, що для власників приватної тюрми це насамперед бізнес. Федеральне бюро в'язниць має річний бюджет - 8 мільярдів доларів. Приватним буцегарням, щоб конкурувати із державною системою, треба доводити економічну ефективність.

Террі Хайнс, менеджер приватної в'язниці:

Я можу робити цю справу значно дешевше, ніж держава. Ми, коли укладали контракти, довели, що платити нам - для держави вигідніше, ніж самостійно утримувати в'язниці.

Але заощаджують якраз на людях. За Обами частину приватних тюрем позбавили контрактів, коли дізналися, що на арештантів витрачали менше як один відсоток бюджету! Вимикали опалення взимку і кондиціонери влітку. А серійних вбивць переводили з одиночних камер у загальні.

Дана Каплан, захищає права ув'язнених:

Наша політика щодо ув'язнення має на меті не зменшення злочинності, а на тому, як би заощадити гроші  платників податків.

Держава десятиліттями стимулювала пенітенціарну систему самостійно заробляти гроші. І за цей час державні в'язниці "обросли" десятками приватних контрактів. Тож і зменшувати кількість тюрем не вигідно.

Тож правоохоронці геть не зацікавлені в помилуваннях, дострокових звільненнях чи альтернативних покараннях. Тому і дійшло до того, що Сполучені Штати - світовий лідер за кількістю ув'язнених. Їх тут понад два мільйони. Це чверть від усіх, хто перебуває за ґратами в усьому світі.

Навіть у розпал пандемії в Америці не поспішали оголосити амністію. Люди на вікнах своїх камер заклики до порятунку писали - бо у буцегарнях лютував коронавірус. Красиві гасла "плати й сиди в комфорті" призвели до того, що тюрми, як і готелі, зацікавлені, щоб "номери" не простоювали.

За Трампа "розквітли" й центри з тимчасового утримання нелегалів, понад сімдесят відсотків яких приватні, і отримали з бюджету за один тільки 2019 рік майже півтора мільярда доларів.

Клара Лонг, імміграційний адвокат:

У когось там були ліжка, хтось на матрацах спав, а хтось взагалі за землі. Мерзли, помитися - ніде, їжі не вистачало. І хворіли просто масово.

Джо Байден дав зараз команду Мінюсту взагалі не продовжувати контрактів із приватними в'язницями, щойно договори закінчаться. І Україні, яка лише починає цю реформу, варто пам'ятати не тільки про позитивний західний досвід, але й про помилки, яких тут встигли наробити.