Без страху і сумнівів: унікальний робот досліджує соляні печери Закарпаття [ Редагувати ]

Чому затопило соляні шахти Солотвина та чому місто досі під загрозою - спробують з'ясувати європейські науковці. Вони приїхали на Закарпаття вивчати місцеві карстові провалля, які з середини 90-х накоїли там чимало лиха.

З собою привезли спеціального робота - його вже запустили в одну із шахт. Що він там побачив?

Цей круглий предмет, оснащений ліхтариками, - робот. Його на Закарпаття привезли науковці з Угорщини. щоб дослідити затоплені соляні шахти Солотвина та створити для них мапи. Аналогів у світі немає.

Норберт Зойзон, доцент Мішкольцського університету Угорщини:

Унизу він щомілісекунди проводить зйомки шахти.

З'ясувати, що саме на глибині майже в пів кілометра, непросто. Тому разом з роботом у шахту спускається Норберт - доцент університету міста Мішкольц. У повній екіпіровці він сам схожий на робота.

Норберт Зойзон, доцент Мішкольцського університету Угорщини:

Я до певної глибини спущуся з роботом. І там його залишу - пущу у вільне плавання. Це великий виклик, бо вода - солона. Тому прикріплюємо додаткову вагу.

А тим часом програмісти, які приїхали з Португалії, вже бачать рух пристрою.

Денис Ситник, інженер-програміст із Португалії:

Робот вже в воді пів метра. Зараз тут ми бачимо - стіна, можемо зробити 3D-мапу. Цей робот автономний, ми тільки можемо показувати пункти, куди він має рухатися - вперед, або подивитися весь світ навколо нього.

Завдання цього робота - показати, чи є сміття в шахтах, чи є пустоти, з яких витікає вода.

Ілма Балаж, заступниця виконавчого директора ТОВ "Геоголд Карпатія" (Угорщина):

Наша мета - вивчити екологічний стан території. А ще - зробити комплексну систему моніторингу змін у поверхневих водах та щодо зміщення ґрунтів.

На території, де зараз працюють науковці, колись стояла лікарня.

Павло Макарук, головний електромеханік ДП "Виробнича дирекція з ліквідації Солотвинського солерудника":

У цій шахті колись спускалися люди, добували сіль та лікувалися. Лікарня знаходилася на глибині 300 метрів.

Нині шахта затоплена. А ось це карстове провалля - усе, що залишилося від шахти №7.

Павло Макарук, головний електромеханік ДП "Виробнича дирекція з ліквідації Солотвинського солерудника":

Вона завалилася на початку 1951 року. Карстові процеси тривають, хоча на сьогодні вони трошки призупинилися.

Пан Юрій живе біля шахти. Що таке провалля - знає не з чуток. Його будинок добряче постраждав близько шести років тому.

Юрій Йовді, житель смт. Солотвино:

Вот это упало вот вместе со свиньей, сарай перевернулся вверх ногами. Вот, смотрите, была тут 10 на 10, все полностью снесло. Видишь, тут была стена, зал хороший был, баня была и кухня . Тут все смывает понемножку, может в один прекрасную ночь все под землей на ту сторону.

Нині в потенційно небезпечній зоні Солотвина проживає близько сотні сімей. У селищній раді сподіваються, що науковцям вдасться дізнатися причину проваль, аби запобігти екологічній катастрофі.

Юрій Тимків, заступник голови Солотвинської селищної ради:

Які там об'єми, куди вода рухається, чи вона впливає на подальші провалля, чи не впливає, і куди вона тече взагалі. Надалі попередити й запобігти цим проявам, які будуть впливати на природне середовище.

Робота привезли на Закарпаття в рамках транскордонної співпраці Угорщини, Словаччини, Румунії та України. Вартість дослідження - майже два мільйони євро. Більшу частину суми виділив Євросоюз.