Саміт "Україна-ЄС": які шанси вступити до ЄС та як змінилась риторика щодо України? [ Редагувати ]

Історичний саміт - з історичними обіцянками. Цього тижня Київ приймав високих гостей. У Маріїнський палац прибули президент Європейської ради Шарль Мішель і голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн, на зустріч із Володимиром Зеленським.

Результат розмови - підписана підсумкова заява на 25 пунктів. І деякі з них уже назвали... перемогою. Приміром, угоду про відкрите небо. Це означає, що невдовзі авіаквитки для українців стануть в рази дешевшими!

Але головного пункту в документі так і не було. Коли ж Україна стане членом ЄС? Яна Танчак у Києві та Олена Абрамович у Брюсселі вирішили проаналізувати, які ми маємо шанси? І скільки вже чули обнадійливих обіцянок від європейських партнерів? І скільки ще почуємо?

Вони вперше зустрічаються втрьох - Володимир Зеленський, президент Європейської ради Шарль Мішель і голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн. Уперше саміт відбувається без червоної доріжки із почесною вартою. Лише переговори та коротка пресконференція.

Утім, 23 зустріч "Україна-ЄС" вже назвали історичною. Ми отримали довгоочікувану угоду про відкрите небо, яка відчинить двері в Україну для більшої кількості європейських авіаперевізників. А отже - знизяться ціни на квитки. Нам пообіцяли захмарні інвестиції та підтримку в протистоянні з Росією. Але найголовніше питання так і залишилося без відповіді - коли ж Україну візьмуть в ЄС?

Володимир Зеленський, президент України:

Мені здається, що нашому суспільству і мені, як частині цього суспільства і лідеру країни, не вистачає цього розуміння. Зрозуміло, що ми йдемо одним шляхом, але де той фініш у цьому шляху і чи є він?

Шарль Мішель, президент Європейської ради:

Ми домовилися, що потрібно мобілізувати дискусії в Європейському Союзі щодо цього, і я хотів би сказати: останні місяці ми бачимо прискорення з вашого боку.

Але чи допоможуть ті дискусії? 1997 рік. В Україні відкривається перший МакДональдз. Ми ділимо чорноморський флот із Росією. Знищуємо останні ядерні ракети. І проводимо перший саміт "Україна-ЄС". Уже за три роки Київ відкрито скаже: "Ми йдемо в Європу, але на власних умовах".

Леонід Кучма, президент України (1994-2005):

В ході розширення ЄС мають враховуватись інтереси України.

2005 року вперше заговорять про безвіз. А 2008 року навіть про асоціацію з Євросоюзом.

Ніколя Саркозі, президент Франції (2007-2012):

Цей саміт стане визначальним у відносинах ЄС та України. ЄС підпише з Україною угоду про асоціацію, визнає Україну європейською країною, яка поділяє загальні цінності, і починає діалог з питань безвізового режиму.

Та переломним у відносинах із Євросоюзом стане 2013 рік. Тодішній президент України Віктор Янукович відмовиться підписувати Угоду про асоціацію з ЄС. Це спровокує новий Майдан - і Революцію гідності.

За рік документ таки підпишуть. Але, тепер - на європейських умовах. Від нас насамперед вимагають побороти корупцію та реформувати судову систему.

І на 23 саміті закордонні гості Україну хвалять.

Урсула фон дер Ляєн, президент Європейської комісії:

Хотіла б подякувати та визнати зусилля президента Зеленського за вашу впевненість, за вашу рішучість, з якою ви працюєте на благо України.

Яна Танчак, кореспондентка:

Але всі ці компліменти від європейських політиків конкретики не мають. Останніми місяцями українські посадовці на всіх міжнародних самітах підіймають питання - коли ж ЄС все таки буде готовий взяти Україну в свою сім'ю? І при цьому вже не стримують своїх розчарувань та невдоволень. Та чи готовий Європейський союз розширювати свої кордони?

Олена Абрамович, кореспондентка:

Щоб відповісти на це запитання, достатньо глянути на досвід Західних Балкан. Там теж був саміт - буквально тижнем раніше, 6 жовтня. І в їхньому випадку йдеться навіть не про європейську перспективу, а конкретно про членство в ЄС. Щоправда, пообіцяли його ще 18 років тому. 

Країни-кандидати. Цей статус Сербія, Чорногорія, Північна Македонія та Албанія отримали давно. І на останніх самітах лідери Євросоюзу стали активніше повертатися до питання їхнього членства.

Урсула фон дер Ляєн, президент Єврокомісії:

Ми хочемо послати дуже чіткий меседж - що Західні Балкани належать до ЄС. Ми хочемо, щоб вони були в ЄС. Ми з однієї європейської сім'ї. У нас спільна історія, однакові цінності, і я глибоко переконана - спільне майбутнє також.

Та попри ці гарні слова, лідери ЄС вчергове не змогли узгодити ані початок переговорів про членство, ані питання безвізу.

Альбін Курті, прем'єр-міністр Косова:

Минуло більше трьох років відтоді, як Європейська Комісія вдруге рекомендувала лібералізацію візового режиму для громадян Косова. І це велика несправедливість.

Андрей Пленкович, прем'єр-міністр Хорватії:

Північна Македонія пішла навіть на зміну назви країни. Вони торкнулися фундаментальних питань своєї ідентичності. І, як на мене, це справді дивно і неприємно, що вони досі не почали переговорів про членство. Це мало статися ще у 2019 році.

Щоб вступити до ЄС Македонія, на вимогу Греції, навіть додала до своєї назви слово "Північна". Тепер претензії висуває Болгарія.

Хоче, аби македонська мова була визнана болгарським діалектом. І дарма, що такі вимоги далекі від критеріїв для членства. Та ця історія - гарна ілюстрація того, що може чекати на Україну, якщо не вирішити всі найдрібніші суперечки з сусідами.

З Польщею час від часу спалахують дискусії щодо історичної пам'яті на Волині.

З Угорщиною - щодо прав на освіту для нацменшин на Закарпатті та газових контрактів.

Петер Сіярто, міністр закордонних справ Угорщини:

Зважаючи на те, як на нас нещодавно напали у питанні енергетичної безпеки нашої країни, я не бачу реального бажання з української сторони налагоджувати з нами стосунки.

На примирення з сусідами в України час ще є. Бо якщо Західні Балкани вже отримали обіцянку членства, то щодо Києва раніше звучали лише розмиті формулювання про "європейську перспективу". І хоча на останньому саміті вони змінилися - суті не поміняли.

Роланд Фроденштайн, віце-президент аналітичного центру Globsec:

З'явилась нова термінологія - замість "європейської перспективи" на цьому саміті заявили про "політичну асоціацію та економічну інтеграцію". Це більш конкретно, ніж просто "європейська перспектива", йдеться про тісніші стосунки, але в жодному разі не про членство.

Чи означає це, що Україну не хочуть бачити в ЄС? Ні! За словами аналітиків і дипломатів, Євросоюз наразі просто не готовий до розширення. І західні Балкани - хороший цьому приклад. Адже Франція і Німеччина, за бажання, могли б натиснути на Болгарію і розблокувати ситуацію. Та цього не сталося.

Юрій Романенко, співзасновник Українського інституту майбутнього:

Когда бушует энергетический кризис в Евросоюзе, Франция больше занята тем, как решить проблему для своего населения, чем заниматься Украиной, которая все время хочет денег, которая несест с собой проблемы, связанные с Россией.

Тож на Балканському саміті гору взяли дискусії про те, як врятувати блок від стрімкого зростання цін на електроенергію і газ та подолання мігрантської кризи на кордоні з Білоруссю.

Євросоюз має спершу розв'язувати власні проблеми. А Києву, у свою чергу, треба бути у чудовій формі, аби заскочити у цей потяг, якщо колись він таки буде проходити повз.