Миколаївських школярів навчали як поводити себе з вибухівкою: причиною стали фейкові мінування [ Редагувати ]
Школярів по всій країні навчають, як поводитися з підозрілими предметами. І хоча такі уроки завжди були в шкільній програмі, та після низки фейкових замінувань вони стали особливо актуальними. Панікувати або ж нехтувати такі ситуації не варто, переконані вибухотехніки. Натомість радять ретельно запам'ятати, на що звертати увагу та як розпізнати небезпеку.
Міни, гранати, артснаряди… Миколаївських школярів фахівці Держслужби з надзвичайних ситуацій знайомлять із вибуховими пристроями Другої світової війни, адже їх досі знаходять в різних місцях.
-Відриває ногу. Такі речі відривають руки.
Виявляють небезпечні знахідки часто випадково - на городах, пляжах чи навіть у погребах. Головна порада від піротехників: не чіпати підозрілі предмети.
Дмитро Шойман - старший сапер аварійно-рятувального загону спеціального призначення ГУ ДСНС в Миколаївській області:
Їх не треба трогати, підіймати, розбирати, кидати в вогонь. Чіпати їх небезпечно.
Особлива увага темі замінування шкіл. У Миколаєві з початку січня чи не щодня надходять такі повідомлення. Жодне з них не підтвердилося. Але діти вже чітко знають, як діяти у разі евакуації.
Марія Островерхова, учениця 7 класу ліцею №60:
Я знаю, що не можна з собою брати речі. Тобі можуть підкинуть різні бомби.
Нефахівцю підривний пристрій легко не помітити. Він може бути замаскований у підручниках, іграшці чи в ранці.
Геннадій Ляшан, інспектор відділу вибухотехнічної служби ГУ НП в Миколаївській області:
Якщо граната стоїть на важелі, а над нею лежить якась іграшка, дитина її хапає, граната падає на бік, важіль відходить і відбувається вибух.
Три довгі дзвінки - і діти повинні залишити приміщення школи. Вдягтися та організовано вийти - для цього є лічені хвилини. А кожен клас має свій маршрут евакуації і кінцевий пункт.
Ніколь Матвєєва, учениця ліцею №60:
Коли знаєш, що десь може бути дійсно якась міна чи знаряд, то дуже переживаєш за своє життя і хочеться пошвидше вийти з корпусу і піти на безпечне місце.
Наталія Гломба, учителька ліцею №60:
Все повинно пройти без паніки. В першу чергу заспокоїть дітей. Звернуть увагу, чи в дітей не має паніки, хаосу, зосереджено, організовано. Саме головне, що ми виходимо через дорогу. Це теж небезпечно.
Учителі результатами уроку задоволені - кажуть, спілкування з вибохутехніками цікаве не лиш для дітей, корисне воно й для педагогів.