Ательєр з Миколаєва шиє дощовики для ЗСУ [ Редагувати ]

Хтось дає донати, хтось возить амуніцію, хтось передає смаколики. А ательєр Олександр Єрофєєв з Миколаєва шиє дощовики для наших захисників. Бо оборону ті тримають за будь-якої погоди. Працює майстер поки сам, тож великі партії робити не встигає.

З ательєром поспілкувалася наша Марина Михайловська.

Ще декілька місяців тому Олександр кроїв вишукані сукні та елегантні костюми. А 24 лютого вмить все змінило... Зруйнувало всі плани та змінило пріоритети. Чоловік згадує, як в перші дні війни в ательє працював з маленькою донькою та друзями.

Олександр Єрофєєв – кравець:

В перший день навіть друзі приходили, ми всі різали, бо треба було 2.5 тисячі повязок ТРО, одна людина це не зробить. Ми робили добру справу разом, з другими майстрами міста. Ми збиралися, навіть знайомилися з іншими майстрами міста, яких я ніколи не знав.

Потреб було чимало, а закупити все необхідне не виходило. До Олександра звернулися волонтери в пошуках дощовиків. Кравець згодився пошити лише кілька. І через брак рук, і через нестачу матеріалу. Та на допомогу прийшли постійні клієнти.

Олександр Єрофєєв – кравець:

Когда мы делали закупки ткани для дождевиков, наши клиенты участвовали своей материальной помощью в закупке. Мы говорили, что мы шьем, они говорили, есть такая-то сума. Многие клиенты из-за границы переводили деньги.

Аби бійцям було комфортно, дизайн дощовиків ретельно продуманий. А якісна тканина надійно захищає від води.

З усіх працівників ательє в прифронтовому Миколаєві залишився лише Олександр. Зізнається, можливість переїхати має, але улюбленого міста покинути не може. Тож продовжує шити... Кравець переконаний, попри всі складнощі кожен має працювати на своєму фронті і наближувати перемогу тим, що вміє робити найкраще.

Олександр Єрофєєв – кравець:

Це обов'язок кожної людини, яка хоче допомогти. Я не можу поїхати на танку, але я можу зробити щось маленьке, починаючи зі сплати податків, комунальних платежів. Це теж підтримка нашої країни. Ось така маленька допомога.