Херсонець готує незвичну каву для львів'ян [ Редагувати ]

Наступна наша історія про Дмитра Сивака з Херсонщини. Чоловік з родиною - втік від окупантів - до Львова. Але починати життя з нуля виявилося ще тією проблемою. Житла немає, роботи теж. Чоловік вирішив діяти. Переобладнав велосипед на пересувну кав'ярню і тепер варить та продає запашний напій у парку.

Львівської кави за рецептом херсонця скуштувала і наша Вікторія Балицька.

Я можу вам обіцяти, що кава точно буде з душею.

Чи то незвична конструкція пересуваної кав'ярні, чи аромат не дають перехожим пройти повз. Черга за напоєм на вході у парк від самого ранку.

Я варю із цими спеціями за вашим бажанням, будь ласка, понюхайте і вирішить яка саме. Добре.

Каву Дмитро варить на піску - вона міцна і запашна. Гостроти напою додають спеції.

Дмитро:

Ваша кава з кардамоном і трішечки чорного перцю. Це мандибрики, а пундики осьо. То таке печиво.

Печиво готує дружина. З нею та дітьми Дмитро евакуювався під вибухи ракет та снарядів із села Кохани, що на Херсонщині, у перші дні війни. До Львова добиралися три доби.

Дмитро Сивак, переселенець із Херсонщини:

Все рішилося зразу і ця територія не була контрольована Україною зразу. В перші години буквально. Тоді ми зібралися, в чому були вдіті, дітей, собаку, дружину. Нам повезло, що ми знали куди їхати, в мене жінка львівська, а відповідно є тьоща у Львові, а де тьоща, там і квартира.

Жити родині було де, а от роботу Дмитро знайти не міг.

Дмитро Сивак, переселенець із Херсонщини:

Будем чесними, я розумію, що це криза, війна, і тут не хватає роботи львів'янам, а приїжджим тим паче. Приїжджих багато і всім треба якось жити. Сподіватися на якусь допомогу немає в мене, ну, по-перше, я чоловік з руками ще з плечей. Здоровий, тому просто стидно якусь допомогу просити.

За два тижні у гаражі свого кума Дмитро змайстрував із велосипеда та підручних засобів пересувну кавомашину. Щоранку їде нею у парк, розпалює піч і варить на піску каву. І вже має постійних клієнтів - це подружжя харків'ян Микола та Олександра.

Микола та Олександра, переселенці з Харкова:

Вчора хотіли попити, але не встигли, нам не вистачило кави, хочеться підтримати таких людей, нехай розвивається і дай Боже, щоб він повернувся додому. - Ми розуміємо, що це таке коли люди втікають втрачають усе, як ми з Харкова, але сподіваємося повернутися і це люди з Херсона, треба допомагати один одному. Дуже важко. - Як кава? - Дуже смачна і надзвичайна.

А ще Дмитрова кава має соціальну магію: покупці отримують каву безкоштовно, а платять - за наступного клієнта.

Сьогодні зранку самий перший в мене був покупець, він купив собі стаканчик кави, але дав гроші за дві чашки кави. І сказав мені наступного пригостити. Будь ласка, чорна кава з чорним перцем і гарним настроєм.