Дерусифікація шкільної програми: які твори приберуть з підручників зарубіжної літератури [ Редагувати ]

Без Пушкіна, Лермонтова та Толстого. Дерусифікація дісталася шкільної програми. Про творчість російських авторів українським школярам рекомендують більше не розповідати. Чому це важливо? Які саме твори приберуть із підручників зарубіжної літератури? Та на що замінять? Анна Каменєва розкаже.

Операція "дерусифікація". Поки наші Збройні сили очищають українську землю від російської навали... у тилу взялися очищати міста від усього російського. 

Анна Каменєва, кореспондентка:

Пушкінопад вже почався. Та поки що не масово. Памʼятники потрохи зникають. В Києві - от ще стоїть. Та ненадовго.

Взялися у містах і вулиці від російщини вичищати. От такі таблички вже зовсім скоро зникнуть. У столиці,приміром, перейменують майже 300 вулиць, провулків та проспектів. Навіть онлайн-голосування проводили для пошуку нових назв.  

Тепер і до шкільних підручників черга дійшла. Російським письменникам і поетам - в українських школах не місце. 

Принаймні, так вважають експерти робочої групи з оновлення навчальних програм. Їхній висновок - літературне ембарго на усіх російських авторІв. А зараз - учні мають вивчати їх аж 23 рази.

Віра Агеєва, літературознавиця:

Просто катастрофійний перекос. Нам так довго розповідали про велику російську літературу, що в нас всі другорядні російські автори були великими і представляли цілі стильові течії, при тому, що ми не вивчали польську літературу, яка є справді великою, ми не вивчали чеську, ми не вивчали скандинавську літературу.

Тарас Кремінь, уповноважений із захисту державної мови:

Англійська, американська, іспанська, португальська, французька література не мають такого. Тобто фактично кожен пʼятий текст - це твір російських авторів. І зрозуміло, що питання і в пропорції, і в якості, і цінностях, які сповідуються. Скажімо, нобелівські лауреати недостатньо представлені. Лауреати пулітцерівської премії - не представлені.

А така програма була б набагато цікавіша - переконані випускниці Софія і Ліза. 

Ліза, киянка:

В нас була погана зарубіжна література і ми плюс мінус нічого не знаєм, лише з власного досвіду.

Софія, киянка:

Ухил був на все російське, хоча предмет називається зарубіжна. Багато дітей в школі моїх однолітків можуть не знати банально Орвелла, але вони знають Чехова .

Ба більше - от приміром, Пушкіна школярі вчать тричі - у 5, 7, та 9 класах. Та і це ще не все. У підручниках - його твори не лише в перекладі українською, а й в оригіналі. Хоча інші іноземні автори - такої честі не мають. 

Ростислав Семків, літературознавець :

В кожному класі треба було вчити шось на памʼять і, як правило, з російської літератури.

Літературознавець Ростислав Семків переконує - Пушкін із програми мав би зникнути вже давно. 

Ростислав Семків, літературознавець:

Починаючи від асболютно образливої поеми «Полтава», яка просто переписує українську історію, називаючи Мазепу зрадником, вони використовують свою культуру як ідеологічну зброю.

Отож у комісії радять замість Пушкіна і Лермонтова у 9 класі - більше вивчати творчість Джейн Остін, Шарлоти Бронте, Вітора Гюго та Джозефа Конрада.

Замість "Альпійської балади" Бикова - "Хлопчик у смугастій піжамі" Бойна. 

Замість "Майстра і Маргарити" Булгакова - радять звернути увагу на "Чуму" Альбера Камю.

Віра Агеєва, літературознавиця:

Російська література перейнята імперською зневагою до українською культури, тих, хто питає про Булгакова, я дуже раджу почитати, воно маленьке - кілька сторіночок - оповідання «Я ВБИВ». Розповідь лікаря, який мав лікувати пораненого петлюрівця, він так його ненавидить, що він його вбиває і гордо розповідає про це товаришам. 

Тарас Кремінь, Уповноважений із захисту державної мови:

Що не так із Лермонтовим - почитайте його ставлення до малих народів, до чеченців в тому числі. З яким приниженням і пригнобленням він оцінює їхній характер, їхню волю до боротьби. Наші діти повинні рости на цінностях закледених світовими цивілізаціями, а не ординською письменністю.

А от творчість Миколи Гоголя - українського письменника - радять перенести в курс української літератури. Як і твори Таїра Халілова, сучасного кримськотатарського письменника. І такі новації в шкільних програмах - українці здебільшого підтримують. 

Пара Олександр і Катерина:

Будь-які, ніж країни агресора. Нащо нам вичати їхніх. Якщо хтось хоче з батьків, щоб вивчали російськихписьменників - пусть це роблять вдома, а не в школах. Хай вчать десь окремо, ніж всі должні вивчати російську літературу.

Наталія:

Дати вибір- скоротити, просто послухати, а в подальшому, щоб вона сама вивчала цих письменників.

- Не потрібно. - А чому? - Потому что это мировая культура, это не российская культура.

Лідія:

Чого країна-агресор  - це зарубіжна література? Є багато країн - Англія, Данія, Швеція, Німеччина, Франція. Явважаю так, країна-агресор - не до речі зараз тут на програмі. 

Та таке оновлення програми - поки лише рекомендації. Останнє слово - чи буде мораторій на російських авторів у підручниках - за Міносвіти.