У притулку на Дніпропетровщині живуть евакуйовані тварини: як нині почуваються чорнобаївські телята та харківські віслюки [ Редагувати ]
Після повномасштабного вторгнення росії в Україну від рук окупантів постраждали та загинули тисячі тварин. Завдяки волонтерському руху деяких з них вдалося врятувати й вивезти з-під обстрілів у безпечніші місця. Одне з таких - притулок на Дніпропетровщині. Там живе кілька сотень хвостатих переселенців.
Як нині почуваються чорнобаївські телята, харківські віслюки, чернігівські коні та сумські поросята - бачив наш кореспондент Артур Терещенко.
Это наш замечательный, один из спасенных поросят, который решил, что он теленок. Он гуляет с телятами, он кушает вместе с телятами…
Адміністраторка притулку "Угольок" Олена Снєтковська знайомить зі своїми підопічними. Руде порося на ім'я Батон - найменший черед вивезених з-під обстрілів тварин.
Беленькие телята - это порода Лебединцы, это последние телята. Вот когда на Сумскую область были прилёты, вот мы их забрали от туда, а то тоже Чернигов.
Від початку повномасштабного вторгнення росії в Україну волонтери цього притулку врятували більше ніж двісті свійських тварин. Ризикуючи життями, вивозили їх з різних регіонів країни. Деякі годованці мали серйозні поранення й перебували на межі життя та смерті. Віслюк на ім'я Яша - з харківського еко-парку, один з таких.
Анастасія Снєтковська – волонтерка:
Нам изначально водитель-волонтер сказал, что с этим осторожно, его нужно выводить, так как у него осколочное ранение. Он не мог идти, ему до такой степени было больно, что у него аж слезы были на глазах.
Пораненого віслюка прооперували дніпровські ветлікарі. Попри важкий стан, тварині таки вдалося врятувати пошкоджену кінцівку.
Олександр Шулешко - головний лікар ветеринарного центру:
Рахуємо, що десь за місяць тварина, кістки зростуться і і можемо сподіватися на те, що почне потроху вже гуляти без оцього металевого каркасу.
Ще одна мешканка притулку - переселенка із Харкова - коза Емануель. Її привезли із пораненням грудної клітини. Шансів на одужання було обмаль, але зробили неймовірне.
Анастасія Снєтковська - адміністраторка притулку:
Коза приехала реально вся в крови. Её ребята по дороге, волонтёры, обмотали какой-то тряпкой, которую мы сняли, она вся была окровавлена. На сегодня вы видите, вообще нет проблем. Прекрасно себя чувствует, мало того, скажем так, она является практически главарем стада.
Берегиня притулку - Ганна Дробот. Наприкінці лютого жінка приїхала на ферму просто в гості, та так і залишилася доглядати тварин. Каже: поки коханий чоловік боронить країну, вона рятує тварин
Ганна Дробот - помічниця у притулку:
Побаиваюсь именно, шоб тут не началась война, именно побаиваюсь не за себя, а за животных. Честно, лошади, в особености вони, от даже отут дето бахкає, вони очень сильно воспринімають це все.
Під Дніпро й досі везуть корів, телят, коней, кіз, собак та поні. Волонтери кажуть: у спокійних умовах тварини швидко заспокоюються, знаходять пару і навіть дають поповнення.
Видите вот маленький рыжий пони - это поняшка, которая родилась здесь когда уже началась война. Девочка, конечно мы ее назвали Джавелина. Она достаточно юркая, шкодная и ей как краз это имя вполне подходит.
Притулку "Угольок" 10 років. За цей час він став порятунком для кількох тисяч тварин, яких витягли з-під ножа м'ясників. Тут їх лікують, а потім - шукають годованцям добрих господарів. Волонтери переконують: хвостаті мають жити й приносити радість, а ще відчувати, що вони потрібні.