Освітній процес під час війни: скільки закладів готові до першого дзвоника? [ Редагувати ]

Вже за два тижні стартує новий навчальний рік і українські школи готуються до відкриття. Утім, не в усіх областях і містах. Цьогоріч батькам дали право обирати - як буде вчитися дитина - очно чи дистанційно. А школи зобов'язали підготувати укриття, куди спускатимуться учні та вчителі під час повітряних тривог.

Скільки закладів вже готові до першого дзвоника? Та чи законно вимагати у батьків підписувати інформовану згоду щодо безпеки дитини? У нюансах цьогорічного освітнього процесу - розбиралась Анна Каменєва.

Безпека, безпека і ще раз безпека. Такий девіз цьогорічного навчального року. До його початку два тижні. Утім остаточних списків, яка школа точно працюватиме і в якому форматі - онлайн, офлайн чи змішаному - досі немає. Це залежить від рішення керівництва області, конкретної громади, самого закладу і батьків. Та є школи, де цьогоріч перший дзвоник точно не пролунає.

Олександр Маркушин, міський голова Ірпеня:

Один великий ліцей не відкриється. І два садочки так само не відкриються в цьому році, бо їх треба демонтовувати та будувати повністю нове. Вони не підлягають - ескпертний звіт - демонтаж.

І таких, зруйнованих чи пошкоджених росіянами закладів освіти по всій країні, понад дві тисячі. І в даних випадках рішення очевидне - навчання лише дистанційне. Так само не відкриються цьогоріч і школи прифронтових регіонів через постійні обстріли росіянами.

Йдеться про Харківську, Донецьку, Луганську, Запорізьку, Херсонську та Миколаївську області. Тут будуть лише онлайн-уроки. Як і в тимчасово окупованих містах. Приміром, в Енергодарі створили для учнів платформу для дистанційного навчання. Схожу розробляють і для жителів Мелітополя.

На Волині не відкриватимуть школи, які знаходяться в 50-кілометровій зоні біля кордону із білоруссю. А на Сумщині - у 25-кілометровій зоні біля кордону з ерефією. Ймовірно, таке ж рішення буде і на Чернігівщині.

У Дніпропетровській та Одеській областях, які також під постійними атаками російських окупантів - пропонують змішане навчання - деякі предмети викладатимуть онлайн, деякі - офлайн.

Решта регіонів - готуються до відкриття шкіл. Утім останнє слово, як саме навчатиметься дитина, очно чи дистанційно - залишили за батьками.

Сергій Шкарлет, міністр освіти та науки України:

Кожен учасник процесу не має бути відсторонений від навчання. Якщо навіть одна дитина буде бажати навчатися онлайн, вона буде навчатися онлайн.

При цьому батьки можуть протягом навчального року змінити позицію. Приміром, якщо зараз обрали онлайн навчання, то потім можуть перевести дитину на офлайн. І навпаки. Нині ж думки розділилися 50 на 50, кажуть в Міносвіти. Утім відсотки залежать і від регіону, і від конкретної школи. Приміром, в Одесі - 97% батьків - проти повернення дітей за парти, в Києві - таких третина.

Ольга Осауленко, директорка однієї з київських шкіл:

50% орієнтовно готові працювати офлайн, 50 - онлайн. Сховище у нас уже облаштоване і звичайно ми пускаємо батьків подивитися де будуть перебувати їхні діти під час повітряних тривог.

А саме наявність укриття - головна умова того, що школа таки зможе відкритися. Упродовж липня спеціально створені комісії перевірили понад 21 тисячу навчальних закладів.

Денис Монастирський, міністр внутрішніх справ України:

Готовність 41% шкіл підтверджена з точки зору наявності елементарних укриттів, наявності та можливості вчителів забезпечити безпеку дітей ми рекомендуємо, прийшовши у свою школу, в заклад, де буде навчатися або перебувати дитина, запитати - де укриття, пройти подивитись укриття, де вказівники до цього укриття.

Головні вимоги до шкільних сховищ. Наявність вентиляції, двох і більше виходів, альтернативних джерел енергії та вбиралень. Мають бути місця для сидіння та відпочинку, вогнегасники та засоби зв'язку. А ще - аптечки, сформований запас води та їжі.

Олег Стоволос, заступник начальника управління організації заходів цивільного захисту Гу ДСНС міста Києва:

В нас у середньому прогнозована кількість учнів в кожній школі - це біля тисячі, в більшості шкіл мають підвальні приміщення 250-300-350 квадратних метрів. Тому укрить 300-400 осіб, вони не укривають весь об'єм. тому там потрібно приймати рішення я в якому форматі має працювати школа.

Як варіант - уроки у дві зміни. Або змішане навчання. Це - на розсуд керівництва закладу.

Тим часом в мережі з'явилась інформація, що деякі школи почали давати батькам на підпис так звану інформовану згоду. Мовляв, заклад не гарантує безпеку перебування дитини в ньому. Такі документи - незаконні.

Сергій Шкарлет, міністр освіти та науки України:

Це взагалі якась необ'єктивна самодіяльність. Оскільки при будь-якій ситуації - війна-не війна, повітряна тривога або не повітряна тривога, батьки якщо привели дитину в школу, в школі керівник закладу, безпосередньо вихователь відповідає за дитину поки її не забрали батьки.

Михайло Ілляшев, юрист:

Вимагання подібних документів від батьків немає під собою жодного законного підґрунтя. Навіть якщо батьки підписують такий документ - це зовсім не означає, що школа не буде нести такої відповідальності.

А як щодо дітей за кордоном? Тут є кілька варіантів - дистанційне навчання у своїй школі, Всеукраїнська або Міжнародна школа онлайн. А ще екстернат - для тих, хто піде до іноземної школи. Оцінки по тих предметах, які збігаються із нашою програмою - зараховуватимуть в український журнал. Але при цьому - в міносвіти радять підключатися онлайн до уроків з української мови, літератури та історії України.