Рідні благають визволити з полону тридцятирічну Мар'яну Мамонову з Рівненщини [ Редагувати ]

Рідні благають визволити з полону тридцятирічну Мар'яну Мамонову з Рівненщини. У Маріуполі, в найгострішу фазу війни, вона була медиком. Ось уже п'ятий місяць жінка у ворожому полоні, окупанти захопили її ще на початку квітня, коли добивали тамтешній металургійний комбінат Ілліча. Саме в його бомбосховищі Мар'яна дізналася: що вагітна!

Нині Мар'яна вже на сьомому місяці, чотири з яких провела у колонії окупантів в Оленівці. Наш наступний матеріал - про сильну жінку, яка врятувала сотні життів, але тепер потребує порятунку сама.

Родили черешні, я казала - прийде моя донька - хай скуштує черешню. Родила вишня. Кажу прийде моя дочка - скуштує вишню.

Невеличке село на Рівненщині. Хата, а поруч квіти й великий садок. Тут народилася й виросла дівчина, на ім'я Мар'яна.

Це мій ангел-охоронець...

Оксана зі сльозами на очах розглядає світлини її доньки. Вона з дитинства мріяла лікувати людей.

Оксана Черепушко, матір полоненої:

Вона хотіла цю професію. Стати медиком. В неї коли поступала - ми її підтримали в цьому питанні та вона стала дуже хорошим лікарем.

На цьому фото Мар'яна ще студентка. Закінчила Тернопільський медуніверситет. Диплом магістра отримала в Українській військово-медичній академії.

Її група. Це вона навчалася. Вона їх всіх дуже любила. Вона за всіх гарні такі історії розказувала.

Після навчання дівчина служила у бригаді морської піхоти. Мала чотири ротації на схід України. Отримала багато державних нагород.

Вона нагороджена двома президентами.

Лише на фото свою Мар'яну матір бачить уже понад чотири місяці! Дівчина з квітня у полоні росіян. З нею - жодного зв'язку, про неї - жодної інформації.

Вона знаходилася в Маріуполі. Це її була перша точка на війні.

Родина полоненої дотепер не наважувалася публічно говорити. Боялися нашкодити Мар'яні. Лише стукали в усі можливі чиновницькі кабінети.

Володимир Черепушко, батько полоненої:

Ми писали письма, писали ну хотіли зідзвонитися і на Верещук, і на Верховну Раду і до пана президента лист написаний. На сьогоднішній день відповіді ми ніякої не отримали. То що вони казали - то все казали "чекайте".

Чекати рідні втомилися. Кажуть - росіяни навмисно тримають Мар'яну у заручниках. А вона ж вагітна! Пішла на війну за місяць після одруження.

Оксана Черепушко, матір полоненої:

Пішла на війну і так сталося, що ми навіть і не знали, що вона вагітна. Взнали, коли вона робила останні дзвінки сказала, що вона напевно каже вагітна. Це була її бажана дитина - перша дитина і бажана дитина, і вона її дуже чекає цю дитину.

Володимир Черепушко, батько полоненої:

Вона ж начмедом робила. Їх там 15 осіб в неї було підлеглих дівчат, хлопців, медиків з нею разом. Ото їх там війна й на передовій застала на нульовому.

Про те, що воює за двох, бо носить під серцем дитину, жінка й сама дізналася вже у бомбосховищі металургійного комбінату Ілліча, де тримала оборону її бригада.

Володимир Черепушко, батько полоненої:

Провоювали вони до квітня місяця. Ну вона казала, що там вже все закінчувалося ні води, ні їсти, ні медикаментів, нічого. І так до того дійшло, що їх оточили.

Оксана Черепушко, матір полоненої:

Коли вже остання була переписка - я її питаю, "доцю, от скажи мені тако чесно, що ти сьогодні з'їла. Вона каже: "мамо - одне яблучко на два дні". Це для вагітної жінки? Одне яблучко на два дні, коли на початках дитина зароджується.

Короткі дзвінки та смс. Поки дівчина була в Маріуполі, родина мала хоча б якийсь зв'язок із Мар'яною.

Анна Марцинкевич, сестра полоненої:

Як телефонувала, була тільки одна хвилинка. Вона могла подзвонити мені, братові, сестрі або батькам попередити, що вона жива-здорова, з нею все добре.

Нерідко ті короткі повідомлення важко було читати.

Оксана Черепушко, матір полоненої:

Вона спасала чуже життя, не зважаючи на те, що в ній зародилося своє життя. Хлопець, який помер в неї на руках - вона дуже це тяжко сприймала. Каже він лежить в трупарні, а його телефон дзвонить і каже я дивлюсь на телефон, що це мама дзвонить до цього хлопчика, а його вже немає.

Смерть у Маріуполі була на кожному кроці. Російські карателі нещадно бомбили місто й завод, у підвалах якого оборонялися сотні наших бійців.

Володимир Черепушко, батько полоненої:

Їхня бригада там велика здалася. Там біля триста осіб. Кадирівці оточили. Предложення було командиру - або здати або нікого немає.

Так Мар'яна Мамонова потрапила у полон. Про це рідні дізналися випадково, коли росіяни почали викладати в Інтернет відео з бранцями.

Це перший день. Ми знали, що вона в полоні.

Я вижу здесь есть и девушка, да? - Є. - Как вы, как у Вас самочувствие? - Хорошо. Нормально всьо - Да, хорошо.

Це відео Анна переглядала вже сотні разів. На ньому - її рідна сестра.

Це наша Мар'яна. Оце маленька.

Анна Марцинкевич, сестра полоненої:

Ми взнали її там, тому що вона в нас така маленька, тендітна. Вона така стоїть в такому великому бушлатику і ми зрозуміли, що це сестра по її голосу.

Рідні живуть лише сподіваннями, що з їхньою Мар'яною і дотепер усе добре. Жодного зв'язку з нею нема.

Я як мати не можу навіть її підтримати ні словом, ні думкою. Тільки думкою підтримую і молитвою.

Анна Марцинкевич, сестра полоненої:

Ми зв'язувалися з тими людьми, які виходили з полону, і запитували на рахунок своєї сестрички, чи вони її знають, чи дійсно знаходиться вона там в Оленівці. Вона підтверджувала чи він підтверджував, що дійсно така знаходиться в полоні.

Але від розуміння, що Мар'яна в Оленівці, - лише страшніше. Наприкінці липня рашисти зчинили вибух у колонії. Загинули десятки військовополонених. Рідні б'ють на сполох - Мар'яна на сьомому місяці вагітності! Її треба негайно рятувати!

Оксана Черепушко, матір полоненої:

Ми звертаємося до всіх, хто нам може допомогти в цій ситуації, щоб її звідти забрали та обміняли. Всіх медиків. Можливо від якоїсь однієї людини може залежати один підпис, щоб їх, тих медиків, визволили.

Рідні бранки не втрачають надії, що прізвище Мамонова вже найближчим часом з'явиться у списках на обмін полоненими. Її понад усе чекають удома. У хаті, де поруч квіти та великий садок.

Вже буде скоро грушка її родити, а її ще нема, а їй вже й самій треба до пологів готуватися.