ООН анонсувала виїзд розвідувальної місії: чи буде вдалою спроба потрапити в Оленівку [ Редагувати ]

30 тисяч воєнних злочинів проти України - і це лише офіційні цифри. За півроку війни росіяни накоїли звірств не на один міжнародний трибунал. Із найзухваліших - підрив колонії в Оленівці, де перебували українські військовополонені. За понад 40 днів після трагедії міжнародні експерти так не отримали доступу до місця події.

Днями ООН анонсувала виїзд розвідувальної місії. Її очолить колишній бразильський чиновник - генерал-лейтенант у відставці Альберто дос Сантос Круз. Персона суперечлива, адже свого часу він працював в апараті президента Жаїра Болсонару. А бразильський лідер один із небагатьох у світі напередодні вторгнення висловлював із путіним солідарність. А тих, хто порівнював російського диктатора з гітлером, звільняв з роботи.

Чи буде вдалою нинішня спроба місії ООН потрапити в Оленівку, ще й за такого керування? Розповість Анна Басова.

Так виглядала колишня виправна колонія №120 в Оленівці Донецької області до того, як 28-го липня тут стався вибух. Відколи місто окуповане росіянами, у колонії замість злочинців тримали українських військовополонених. 53 з них загинули одразу. Скільки поранених, немає точної інформації і досі. Відомо лише - таких понад сім десятків осіб.

Розмарі Дікарло, заступник Генсека ООН з політичних питань:

Міжнародний комітет Червоного Хреста разом із моніторинговою місією ООН з прав людини в Україні повинні мати безперешкодний доступ до всіх осіб, затриманих у цій війні. Це включає в себе зокрема допуск до місць утримування українських військовополонених і цивільних на території російської федерації та окупованих нею регіонах.

Та за більш як 40 днів потому очікуваного доступу жодна з міжнародних організацій так і не отримала. Два дні тому стало відомо - невдовзі до окупованої Оленівки вирушить розвідувальна місія ООН на чолі з генералом Карлосом Альберто де Сантосом Крусом - його призначив особисто Генсек ООН Антоніу Гутерреш. Який, до слова, раніше працював у бразильському уряді під проводом президента Жаїра Болсонару. Одного з небагатьох світових лідерів, який НЕ засудив росіян за вторгнення. І навіть мав претензії до тих, хто порівнював путіна з гітлером. Коли саме делегати ООН прибудуть, невідомо. Як і те, чи пустять їх росіяни на місце події.

Матильда Богнер, голова Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні:

Військовополонені, що перебувають під владою російської федерації чи підконтрольних їй сил, зазнавали тортур і жорстокого поводження. Практично ніде немає належних санітарних умов, ув'язнені не отримують у достатній кількості ані їжі, ані води, ані медикаментів.

Щодо того, чому росіяни не хочуть бачити експертів в Оленівці, думки збігаються - окупанти приховують власні воєнні злочини. Одразу після трагедії кремль звинуватив у тому, що сталося, Україну - мовляв, ЗСУ обстріляли колонію з Хаймарсів. Згодом експерти з'ясували - російська версія не відповідає дійсності. Адже навіть на світлинах із місця видно - вибух стався зсередини. А тіла загиблих понівечені вогнем, а не ударом артилерії. Найімовірніше, росіяни замітали сліди власних злочинів - зокрема, тортур, які вони постійно застосовують проти українських полонених.

Сергій Кислиця, представник України в ООН:

Ми закликаємо російську федерацію припинити ігнорувати взяті на себе зобов'язання та почати нарешті поважати загальноприйняті норми. Йдеться передусім про статути ООН, міжнародне гуманітарне право та засадничі права людини.

Та катування військовополонених - не єдиний злочин російських окупантів, за який їм ще доведеться відповідати. Жах і обурення світової спільноти викликають так звані фільтраційні процедури. Їх застосовують до всіх українців від 14-ти років. Керують процесом чиновники з кремлівської адміністрації - наближені до путіна.

Карін Жан-П'єр, речниця Білого дому:

Співробітники адміністрації російського президента надають списки українців, які підлягають фільтрації - і отримують звіти про масштаби та хід операцій. кремль вважає фільтраційні табори вирішальною стадією окупації українських територій.

Так званий найм'якший рівень - це перевірки на блокпостах і в окупованих населених пунктах. У людей без дозволу нишпорять у документах, особистих речах, обшукують житло. Потому їх доправляють до фільтраційних таборів, де вирішують - відпустити чи перевіряти ретельніше. За останніми даними, таких пунктів в Україні - 18-ть, і це лише перевірена інформація. Фільтраційних таборів може бути значно більше. Найважчий і найбільш небезпечний - третій рівень фільтрації, коли людей доправляють до колоній або слідчих ізоляторів.

Ведант Пател, представник Держдепу США:

Фільтрація іде врозріз із поняттями гуманності. Кампанія, яку розв'язав кремль, покликана знищити чи деморалізувати українців, які, на думку москви, можуть завадити окупантам контролювати захоплені території. Жертвам таких тортур зазвичай не залишається вибору, окрім як підкоритися. Тих, хто вижив, росіяни примусово депортують.

За підрахунками ООН, росія затримала й примусово вивезла з власних домівок від 900 тисяч до півтора мільйона українців, зокрема, й маленьких дітей. Батькам, які відмовляються коритися окупантам, погрожують - малечу відберуть та віддадуть на всиновлення.

Ілзе Брендс Керіс, заступник Генсека ООН з прав людини:

Ми маємо достовірні дані, як малолітніх дітей примусово переміщували до окупованих територій без супроводу батьків - або й вивозили до російської федерації. Раніше у москві заявили, що тим, хто залишився без батьківської опіки, надаватимуть громадянство рф за спрощеною процедурою - та віддаватимуть на всиновлення до російських сімей. Але нагадаю - це заборонено 4-ю Женевською Конвенцією.

Політичну декларацію про співпрацю у розслідуванні воєнних злочинів росіян в Україні ще в липні підписали 45-ть країн - на конференції у Гаазі. За останніми даними, за півроку повномасштабної війни росія та підконтрольні їй сили здійснили проти українських бійців і мирного населення 30-ть тисяч таких злочинів - і це лише задокументовані випадки. Однією з перших справ, за якою їх судитимуть у міжнародному суді - звірства у Київській області, зокрема, в Бучі, Ірпені та Гостомелі.