Мешканці окупованої Херсонщини мріють про звільнення: історія жінки, якій вдалося вирватися разом із сином [ Редагувати ]
Мешканці окупованої Херсонщини мріють про звільнення. Російські загарбники принижують та тероризують людей. Але вирватися з окупації вкрай складно -охочих так багато, що своєї черги на безкоштовну евакуацію доводиться чекати місяцями. Виїхати приватно вкрай дорого, грошей на це у більшості просто немає.
До того ж, на ворожих блокпостах українців прискіпливо обшуковують. Вікторія Балицька поспілкувалася із жителькою Каховського району, якій разом із маленьким сином вдалося вирватися з опупаційного пекла.
В евакуаційній черзі Тетяна була понад три місяці - з травня. Місце в безкоштовному автобусі знайшлося лише наприкінці серпня. Адже охочих виїхати з окупованої Херсонщини дуже багато.
Тетяна, жителька Херсонської області:
Списки міняються, так само люди там чекають в окупації, коли їх автобусами евакуаціїйними вивезуть.
Тетяна покинула село в Каховському районі разом із 5-річним сином. Залишатися було надто небезпечно. Адже росіяни знущаються з людей фізично та морально.
Тетяна, жителька Херсонської обл. :
Я хотіла врятувати дитину. Як мати саме перше. Постійно пригнітають. Видно як по людям пригнітають нічого не скажеш, тихенько будь.
Виїхати з окупації - означає пройти безліч кіл пекла. Черга із автомобілів просто велетенська, рухається повільно. Адже на блокпостах росіяни перевіряють буквально усе, розповідає Тетяна. І особливо ображаються за те, що їх називають "орками".
Тетяна, жителька Херсонської обл.:
Всі речі наізнанку, вони перевіряли в кого телефони сенсорні, або ноутбук перевіряли з надписью "орки". Типу чи єсть, чи нема. Єслі єсть, там далі я не знаю, що з людьми проісходить. А якщо нема, то віддають речі назад і пускають далі. Так переписки, інтернет… навіть люди, які нам розказували, які мали ноутбуки, вони кажуть тіпа:які відгуки ставили, який що. Типу недолюблюють, що їх так називають.
Тетяні пощастило - евакуаційний автобус їхав поза чергою. Але на ретельність обшуків це не вплинуло.
Тетяна, жителька Херсонської обл.
Вони паспорти брали, фотографували паспорти кожен, і свідоцтво про народження також фотографували. Спрашували хто, ну типу паспорт взяли і хто ви. Там підняли руку, ми на самому задньому сидінні були з дитиною,то ми піднімали руку.
Зараз Тетяна із сином у Львові, живе у центрі підтримки переселенців. Жінка по можливості звязується з друзями в окупації - їм там зараз не солодко, але й виїхати майже нереально.
Тетяна, жителька Херсонської обл. :
Почали і машини, і мотоцикли відбирати, то якось не дуже приємно, що так з людьми поводяться. - А нащо вони відбирають, з якою метою? - Щоб люди не виїхали.
Попри всі жахіття, люди на Херсонщині не втрачають віри у те, що рашистський морок розвіється.
Тетяна, жителька Херсонської обл.:
Люди тишком-нишком говорять: пішли ви, вибачте, не буду казати на кого. Але люди більше очікують наших хлопців з ЗСУ. Вони вже знають щось поряд. Дзвониш подрузі і кажеш: як там? А вона: ще чуть-чуть осталось, ось скоро вже буде. Всі очікують. Вони дуже вірять, що ось уже буде скоро і вони зможуть з легкістю вздохнути.
Та за можливості, все ж записуються на безкоштовну евакуацію.