Література під час війни: в якому стані видавництва та про що пишуть письменники [ Редагувати ]

Слово - найпотужніша зброя! А книжки - літературний фронт! Наголошують герої нашого наступного сюжету. Видавці, чий бізнес рашисти фактично знищили, закликають Президента якнайшвидше підписати закон, що забороняє ввезення та продаж на території України книжок, виданих у росії та Білорусі. Це допоможе українським видавництвам втриматися на плаву в умовах війни. 

Роман Барашев - детальніше про те, про що пишуть зараз письменники та про те, чому відновити деякі твори вже неможливо.

Роман Барашев, кореспондент:

Так зараз виглядає будівля видавництва "Перун". Розпочало видавати книжки ще в 1991 році. Художню літературу, словники, підручники. 5 березня, коли рашисти входили в Ірпінь, будівлю, де знаходились, де жили засновник видавництва та його сім'я, розстріляли. З танків та БМП… 

Тимофій Бусел, засновник книжкового видавництва:

2 влучання було із танку і десь 15 влучань з БМП. Справа в тому, що будівля достатньо висока. Може, вони боялися, що будуть коктейлями Молотова бросать… На упережденіє обстрілювали практично всі будиинки. 

Верхні поверхи будинку тоді згоріли. З дружиною та двома синами видавець кілька днів переховувався у сусідів.

Тимофій Бусел, засновник книжкового видавництва:

5 днів в підвалі пробули, тому що вийти з того району було практично неможливо, йшли постійні обстріли, майже кожні 15 хвилин. 

Тимофія російські "асвабадітєлі" звільнили і від житла, і від справи всього життя. Видавництво зараз книг не видає, доходів від розпродажу запасів літератури - ледь вистачає на те, щоб хоча б урятувати вцілілі поверхи будівлі від подальшої руйнації.

Петро Глієвий, заступник директора книжкового видавництва:

- Це була столова. Ці споруди стоять, тому що йде демонтаж будівлі. - Підпорки, так? Щоб не рухнуло це все. – Так. - Коли наші військові ЗСУ накрили їх вогнем, вони вирішили, що тут знаходиться коригувальник… почали обстріл цього приміщення. Ось можемо побачити стріляли такими… - Це що таке? - Здається снаряд чи від БМП… потрапило в вікно, там десь в стінці застрягло. Це бухгалтерія, це кабінет директора, а тут у нас була кімната відпочинку, зараз тут взагалі жахлива ситуація. - Там вже знесений поверх, так? - Зараз демонтується для того, щоб вода не потрапляла у приміщення, тому що все, що не знищило пожарище, зараз знищується водою.

Про чорний березень Ірпеня тут нагадує все. На тлі руїн - шкільні підручники, товстенні словники.

Петро Глієвий, заступник директора книжкового видавництва:

У нас є сподівання, що війна закінчиться, люди перейдуть до мирного життя і почнуть читати книжки.

А на цих кадрах - видавництво у Харкові. Теж постраждало від снарядів. 

Олександр Красовицький, засновник книжкового видавництва:

Видавництво "Фоліо" знаходиться в центрі Харкова, перший прильот до нас був 1 березня - і дах горів, і були інші проблеми. В березні і квітні було ще 2 прильоти суттєві 02:30 і стало зрозуміло, що ніхто в офісі працювати не зможе.

Розгромили рашисти й електропідстанцію, яка живила друкарню в Дергачах, це недалеко від Харкова. 

Олександр Красовицький, засновник книжкового видавництва:

Намагалися звідти визволити аркуші книжок, які ще не надруковані… Це вдалося в червні, це була складна операція, палети з аркушами лежали на 3 поверсі, а ліфт, як ви розумієте, не працював і цей ліфт спускали вручну.Вивезли 41 назву книжок і почали їх робити в одній з харківських друкарень, в яку 31 липня прилетіло 2 ракети С-300 і повністю знищили 2 поверхи, тому частина цих книжок назавжди загинула, частина видана, а частина перевезена в іншу харківську друкарню. Наприклад, є книжка про Остапа Вишню, яку написав Сергій Гальченко, велика книжка, 900 сторінок, якраз про його стосунки з Радянською державою. От його догнало це ще раз. 

Втім робота видаництва триває. Переважно в дистанційному режимі. Серед видань серії "Книги війни" - вже є нові твори, присвячені цьогорічним подіям в Україні. 

Олександр Красовицький, засновник книжкового видавництва:

Іноді це, безумовно, дуже страшні книжки. Вийшла книжка Євгена Шишацького про Маріуполь, волонтер, котрий їздив туди через лінію фронту. Вийшла книжка "Лютий, Лютий" Дар'ї Бури, Євгенії Подобної про перші тижні війни, розказано різними людьми. Зараз готується 2 книжки про тих людей, які покинули домівки. Найближчі півроку саме ця література факту разом з історичною літературою й будуть лідерами українського книжкового ринку. 

"Маріуполь. Мандрівка до потойбіччя". Літературний дебют Євгена Шишацького. Після того, як у місті Марії був знищений дім його батьків, він ризикнув відправитися туди як волонтер, аби вивезти родичів.

Євген Шишацький, волонтер:

Те, що відбувається там, - це потойбіччя, з іншими законами, з іншим розумінням реальності… Для мене це стрибок у щось геть інше.

Поїздка до потойбіччя для Євгена не була успішною - окупанти не пропустили його машину до Маріуполя. Пощастило, що хоч у полон не потрапив, як його знайомі, каже Євген.

Євген Шишацький, волонтер:

Після того, як вони впевнилися, що я не розвідник, мене відпустили. - Віддали машину? - Ні, машину залишили.

Його книга - по суті історія однієї подорожі. А, можливо, ще одне документальне свідчення нелюдських злочинів російських окупантів.

Як і заведено в потойбічні, сенс слова "волонтер" тут викривлювався на протилежний… Кожного, хто називав себе волонтером, підозрювали в грошовій схемі та наживі на чужому горі. Хто тобі платить за вивіз, хто взагалі за все це платить? Тут не розуміли, що люди скидаються космічними грошима на добрі справи, транспорт, паливо, продукти, а інші люди добровільно лізуть у пекельну сраку, щоб допомогти, тут не вірили в душевні пориви. Не вірили в можливість сидіти на місті, коли свої страждають.

Книжка Євгена - одна з небагатьох, які зараз виходять друком, зазначають видавці. Ситуація на книжковому ринку ще до повномасштабної війни була складною. Зараз галузь - на межі катастрофи.

Тимофій Бусел, засновник книжкового видавництва:

Пандемія дуже вдарила по цьому ринку, а зараз війна добила. Є ще такий фактор, зростання ціни на офсетний папір. Паперові фабрики преходять на виробництво крафтового паперу, Європа, США відмовляються від поліетилену. Ціна зросла за рік в 2,5 рази.

Хай би якими складними не були умови роботи, українські видавці намагаються продовжувати працювати, а автори -видавати нові твори. Наголошують - у часи війни література має стати потужною зброєю на культурно-інформаційному фронті.