Запеклі бої за Бахмут тривають і вдень, і вночі: репортаж з фронту [ Редагувати ]

Пекельний Бахмут. Запеклі бої за стратегічне місто на Донецькому напрямку тривають і вдень, і вночі. Тамтешню ділянку фронту називають найгарячішою точкою вздовж усієї лінії протистояння. Російська армія зосередила там великі сили: "вагнерівців", піхоту та артилерію. Чи вистоїть місто? Воєнкор Ігор Левенок каже, інакше не може і бути. Наша артилерія найвлучніша, а робота бійців блискавична. Його репортаж далі.

Донеччина. Бахмутський напрямок. Одна з найскладніших ділянок фронту. Безкраї родючі поля. Соняшник, який не дали зібрати. Бездоріжжям і розквашеними коліями до передової може дістатися тільки військова техніка. Із якої армійці витискають усе, що можна. Бодай нетривала зупинка - і машина стає гарною мішенню для ворога. 

А їхати треба. І по кілька разів на добу, бо армійці везуть боєприпаси для нашої артилерії. Вона працює безупинно. Перемелює ворога, котрий щодня кидає в наступ орди так званих "вагнерівців". Найманців, яких назбирали по російських тюрмах… 

Максим, навідник самохідної артилерійською установки:

Кидають отак от як м'ясо пушечне! Отаково ідуть, а хлопці їх косять, я з товаришем зв'язувався з піхоти, то він розказував, що вони просто йдуть, а ми їх просто косимо. - І ви їм допомагаєте? - Так, і ми допомагаємо, але бувають такі моменти, що наша піхота тоже потерпає, бо в них тоже є і артилерія і все це…

На фронті наші бійці кажуть, що ось така погода, дощ іде, вона заважає бойовим діям, але ми чуємо, що вони не припиняються, працює артилерія…

Хлопці, а вони ж можуть і у відповідь сюди жахнути? Можуть! І що тоді робимо, якщо що? Щоб вони у відповідь не достали нас, то ми завчасно покидаємо позицію. Тобто вони зараз будуть сюди вести вогонь, а нас тут вже немає, тому бистро покикидаємо вогневу позицію…

Фронт гримить. Навіть попри таку дощову погоду. Артилерія працює з обох боків. Наші кажуть у московитів навпроти гармат більше, але битву виграє не залізо, а розум. 

Без перебільшення можна сказати, що від вправності і вміння саме ось цих вояків залежить наша перемога!

Андрій - командир батареї самохідних гаубиць 2С3 "Акація". Двадцять два роки. Офіцер, випускник академії. Як грамотно воювати? Радянською, або ж натівською зброєю? Спитайте в нього. 

Андрій, командир батареї самохідної артилерійською установки:

Даже провідні країни НАТО деколи в шоці. Тоєсть, як ми можемо ефективно використовувати і радянські зразки озброєння і натівські. Просто зараз на бахмутському направлєнії вони зібрали максимальну кількість артилерії, яку вони можуть. Тоєсть, вони з інших напрямків стягують її сюди, послабляючи лівий і правий фланг. Стягують її сюди. - З Білорусі везуть? - Да, і з Білорусі. А зараз вже появилося відео як вони везуть озброєння сорокових років. Тобто нам ще чуть-чуть залишилося аби вже нарешті добити їх до кінця.

Ігор Левенок, кореспондент:

Війна в Україні - це здебільшого війна артилерії. І, до речі, російська армія з часів Другої світової війни вперше зіткнулася в Україні з регулярною армією консолідованої країни. А як підказує нам історичний досвід, росіяни завжди програвали такі війни. Ну візьмемо хоча б війну з маленькою Фінляндією, або ж російсько-японську війну. Вони їх програли.

- А що за снаряди, до речі? У вас сто п'ятдесят два? - Да, сто пятьдесят вторые и пятсот сороковые, осколочные. - Наші чи імпортні?  - Наші…А вчера польскими стреляли…

Артилеристи кажуть: найкращий результат роботи, це коли з маленької рації голос піхоти каже "дякую".

- Да, це приятно аж, чуствується, що ти надо і ти поміг комусь! - А які настрої серед хлопців? - Да, самі лучші! Тільки на перемогу настрій. Додому правда хочеться і всьо…

Впевнені, мотивовані та цілеспрямовані. Мокрі і у багнюці, але вони не жаліються. 

Андрій, командир батареї самохідної артилерійською установки:

Ми в гарматах спимо, ми в гарматах живемо і всі наші речі там знаходяться, тобто увесь майже час ми знаходимося в них. Звісно складно, але ми розуміємо для чого ми тут знаходимося, тому ніяких проблем в цьому немає. При тому, що ми міняємо собовий склад, час від часу ми змінюємо людей, аби вони могли відпочити, помитися і відпочити від стресових ситуацій.