Місто Добра: Благодійниця розбудовує кризовий центр для матерів з дітьми [ Редагувати ]

Понад чотири тисячі квадратних метрів добра. Благодійниця Марта Левченко розбудовує кризовий центр для матерів з дітьми. Хто проживає в місті Добра? І яка допомога потрібна? Дивіться далі.

Ще малою у рідному Рогатині Марта годувала голодних та виходжувала побитих тварин. А 16 років тому жінка побачила, як до інтернату забирають дітей. Так почався її волонтерський шлях.

Марта Левченко, засновниця благодійного фонду:

І цей крик: мама, мама. І ця жінка розплакана, і ці дитячі пальці. І тоді я вирішила робити так, щоб дітей не відбирали в мам. Вирішили робити так, щоб державні служби не мали причини відбирати. Де були розбиті вікна - ми вставляли вікна. Де не було пічки, ми перекладали печі. Де було холодно, ми перекладали дрова. Ми почали наводити лади в домі.

Марта могла зібрати понад 200 тисяч гривень за день на будинок для багатодітної родини. Крім того вона навчала вести господарство і бути мамами соціально незахищених жінок, які здебільшого й самі були вихованками інтернатів. Завдяки цьому тисячі дітей не потрапили до притулків.

Тут у нас живе мама і шість найчемніших дітей! Ану показуй, Русланко, яка в тебе тут чистота? Ну ідеально застелене ліжко!

А від батьків-тиранів родини рятуються у Місті Добра.

А чого, чого ти тут? - Бо тато б'є паском, свариться мама з татом. - Тут вже краще тобі? - Так. - Все є? - Так.

Саме небайдужість оточуючих часто і рятує від насилля.

Марта Левченко, засновниця благодійного фонду:

Ці синці мають бачити у школі, ці синці мають бачити у садочку. Ми маємо бути уважними. І вже якщо навіть татко мав вже судимість, ця сім'я має бути під такою збільшеною лупою. А ми часто забуваємо. У своїх сім'ях, квартирах. І нам іноді важко подзвонити, сповістити. А це дійсно може врятувати життя і долю людини.

Найсвітліші кольори, казкові меблі, авторські шпалери й дуже багато іграшок та книг. Таке воно - Місто Добра, де приймають мам з дітьми.

Марта Левченко, засновниця благодійного фонду:

Якісь такі наші стереотипи, що там, де діти-сироти, чи там, де бідні люди - обов'язково повинно бути страшно, бідно. Все в сльозах. Ніякого просвіту. Ми намагаємось змінити цю всю історію. Показати, що навпаки - саме ці діти, ці люди, ці мами, які пережили страшні події у своєму житті, мають мати найкращі умови. Ці діти потребують найкращого харчування. Мати можливість гратися саме тими іграшками, які хотіли. Бо дитина, яку гвалтували, яка відмивала маму від крові, яка.. ну повірте, в нас тут такі історії, що непідготовленій людині їх краще не розповідати.

З мешканцями Міста Добра працюють психологи, діти відновлюють навчання, а матері - знаходять роботу і мають можливість стати на ноги.

Марта Левченко, засновниця благодійного фонду:

Кожна дитина, історія унікальна. Я знаю імена кожних, пам'ятаю їхні дні народження, які суміші їдять, які листи Миколаю пишуть. Діти - це не статистика. І коли державні службовці перестануть говорити цифрами, паперами. І наче на паперах все добре, а насправді - біда.

З початком великої війни мешканців Міста Добра побільшало. Марті вдалось збудувати новий корпус, щоб прийняти маленьких підопічних трьох будинків-інтернатів Одеси та Миколаєва.

Це Миколаївський дитячий будинок, це статусні дітки, їм дуже потрібні родини. Так вони краще розвиваються, їх треба цьомати, вони дуже люблять любов.

Є родини благодійників, які опікуються Містом Добра поколіннями. Їхні імена написані біля кожної кімнати. І місце тут знаходять для всіх.

Кіт, пес, і щурі в нас живуть разом. Тому що це місто Добра, і ми всі має один одного дуже любити.

Олені - мешканці звільненої від окупантів Снігурівки, важко дібрати слів, щоб подякувати українським захисникам. І окремо своєму оберегу - коту Марселю.

Олена, мешканка Снігурівки:

Перед великими обстрілами залазив в одіяло і все, я знала, що буде великий обстріл. І ми півтора місяця спали із ним у коридорі.

Марта Левченко, засновниця благодійного фонду:

Через війну діти, які приїжджають, які довго були у підвалах, бомбосховищах. Переховувались від ракет, бомб. Вони приїжджають із циститами, з бронхітами, з хворими легенями, з гемоглобінами низющими просто. Крайні низи й все це треба витягувати.

Складні завдання Марту не лякають. За роки їй вдалось налагодити зв'язок із соціальними працівниками та психологами, ювенальною поліцією. Тепер благодійниця взялася організувати пожежну команду - після того, як спалахнуло в сусідньому будинку.

Марта Левченко, засновниця благодійного фонду:

І коли позавчора нам привезли цю найкращу машину, яка може бути. І вона тепер є у місті Добра. І ми готуємо першу жіночу в країні команду пожежників з наших матусь. Які мають права, вміють водити машини. І зараз вони навчаються. І я знаю, що це допомога не лише нашому місту Добра, а цілому цьому району.