Чотирилапі рятувальники: як службові собаки допомогли у Дніпровському розборі завалів? [ Редагувати ]
Під час пошукової операції вдалося врятувати 39 людей
69 годин тривала рятувально-пошукова операція у Дніпрі. Завали будинку розбирали сотні людей. Це і рятувальники, поліція, волонтери та небайдужі містяни. А ще собаки-пошуковці. Про роботу останніх й піде мова в наступному сюжеті.
Бельгійська вівчарка-малінуа Міла терпить, доки ветлікарка, обробляє та перев'язує їй рани. Собака пошкодила обидві лапки, коли працювала на руїнах дніпровської багатоповерхівки.
Вийшли з завалу, і коли вона стояла поруч, я дивлюсь, коло неї лужа крові. Одна поранена, сухожилля задіте було, а одна просто подушечка зрізана.
Чотири кінологи з Сумщини зі своїми вихованцями терміново поїхали у Дніпро, коли російська ракета влучила в житловий будинок. Чотирилапі навчені шукати під завалами живих людей. Доки могли, винюхували постраждалих.
Ірина Давиденко, рятувальниця Міжрегіонального центру швидкого реагування:
Багато людей, техніка, яка працює, дуже велика задимленість, дуже їдкий дим, нам важко дихати, а собаці, це її робоча... Вона починає чхати і виключається з роботи.
Ірина пригадує, через тління пластикових конструкцій повітря наповнювалось в'їдливою кіптявою та смородом, на всіх поверхнях осідав попіл та будівельний пил. І в цей час рятувальники чули людей під завалами.
Ми чули і шукали під завалами, а це було на четвертому поверсі. Там незрозуміло звідки йде звук, техніку хоть і виключили, люди мовчали, дуже багато перешкод, завали, каміння і все. І звук був з четвертого поверху, а нам відчувалось, що воно знизу.
Її шукали, другий поверх почали розривати там все, а виявилось, що вона була на четвертому. Пошуки часто доводилось переривати.
Сергій Гармаш, керівник пошуково-рятувального відділення Міжрегіонального центру швидкого реагування:
Там ще дуже сильно горіло, тобто задимлення було від епіцентру сильне. Прийшлось відійти, тому що перечекати, коли пожежні будуть ліквідувати пожежу.
Чотирирічна Леді працювала разом з кінологом Ігорем.
Ігор Найда, старший інструктор Міжрегіонального центру швидкого реагування:
Собаку ми пускали, тільки я на поводке уже, не пускав, а ходили, тому що там багато ям, опасно було для собаки, тому і шукали так, я ходив за нею на повідку, вона шукала.
Чоловік обрав своєю помічницею саме німецьку вівчарку за її характер. Щоб навчити собаку-пошуківця, потрібно чимало зусиль.
Ми їх навчаємо, щоб вони не боялися різних звуків, роботи техніки, скопленія людей, вони повинні себе чувствовать добре в такой среде.
Але під час роботи собакам все одно передається схвильованість кінологів та тривога оточуючих.
Сергій Гармаш, керівник пошуково-рятувального відділення Міжрегіонального центру швидкого реагування:
Складно, складно завжди, підходять родичі, постійно запитують, як там, чи знайшли, чи не знайшли, можна знайти там на якийсь етаж, щоб провели, складно, взагалі складно дивитися на горе людське. Єдине, що частини тіла могли знаходити, тобто оце саме може складне із пошуку даних для рятувальників - частини тіла.
Після кожної хвилини тиші - рятувальники разом з чотирилапими помічниками відновлювали старання, з надією, що цього разу вони будуть успішними. Та що більше спливало часу, то все менше виправдовувалося сподівань.
Сергій Гармаш, керівник пошуково-рятувального відділення Міжрегіонального центру швидкого реагування:
Ми працювали десь 20 годин, та виконували пошук, кожен раз коли зупинялись важка техніка, тобто вони розчищали, ми працювали, заходили там кожні дві години буквально, заходили на завал та перевіряли, ну з 12 години вечора ми так і не зайшли, но живих людей уже не було.
Ось так нетерпляче та впевнено службовий пес привертає увагу до своєї знахідки під час тренування.
І кожен рятувальник мріє, щоби щоразу його бойове завдання закінчувалось ось так.
Молодець, Джон, ти мене врятував.
Офіційно цього курцхаара звуть Джон, поміж своїх - він Плямчик. Шість років тому Ірина вигодувала його з крихітного цуценяти.
Воно на жмені поміщалось, тоді уже з піпеток потрошечки відкормили, оце виросло отаке, Плямчик такий.
Життя Плямчика тоді висіло на волосинці. Але врятований сам, став рятувати інших.
Ірина Давиденко, рятувальниця Міжрегіонального центру швидкого реагування:
Його мати народила 12 щенків, цуценят, і для хазяїна було важко всіх вигодувати, він прийняв таке рішення, половину він оставе, а половину з маленького усипити, привезли їх в клініку, і вет-врачі, ну це негуманно, це шкода, маленьке життя, і вже переривати, пристроїли всіх, останніх тих, кого він відбракував так сказати, всіх пристроїли в добрі руки, одного з них от працює в ДСНС, шукає тепер людей і спасає людей.
І кінологи, і їх вихованці вже повернулися з виснажливого відрядження у Дніпрі. Та головне, що під час пошукової операції вдалося врятувати 39 людей.
