Героїзм, який вже став рутиною: історії людей із Чернігова, які працювали попри все [ Редагувати ]
Працівники заводів, комунальники, волонтери... Люди - ось наша головна сила оборони.
Ми всі - сили оборони. Військові, комунальники, працівники критичної інфраструктури, журналісти... І в перші дні вторгнення, і зараз, під час постійних ракетних атак, тисячі людей продовжують просто виконувати свою роботу.
Богдан Вербицький розповість історії двох людей з Чернігова, які попри бої на околицях міста залишились на своїх місцях. Про героїзм, який вже став рутиною - далі.
Що таке "Сили Оборони України"? Збройні Сили, нацгвардія, МВС, силовики... А як щодо... звичайних людей?
Ольга Заїка, директорка Чернігівського хлібокомбінату №2:
Виживали, працювали, надавали все можливе.
Працівники заводів, комунальники, волонтери... Люди - ось наша головна сила оборони. І міста, що вистояли. Це - кадри моєї поїздки до Чернігова у травні. Тоді місто тільки почали відбудовувати. Російські снаряди та бомби пошкодили більше двох тисяч будівель. Це і житловий масив, і промислова інфраструктура. Навколо самого Чернігова - теж руїни.
Нашого села 90 процентов нема. 90 процентів. Це ви бачите токо тута. А ше там у нас вулиця іде по углу.
Тоді і в місті, і в селах активно відновлювали інфраструктуру. Росія вже тоді енергетичним тероризомом займалась. Не було ні світла, ні води. Газ був. Але - не всюди.
27 тон хліба на добу. Чернігівський хлібокомбінат. Одне з підприємств, яке не зупинило роботу.
Ольга Заїка, директорка Чернігівського хлібокомбінату №2:
Випікати потрібно, треба було об'єм хліба, щоб забезпечити тих, хто тут залишився. Треба було забезпечити лікарні, військові частини, волонтери і людей, які залишалися вдома.
А їх вистачало. Чернігів, у прямому сенсі слова, тримався. Попри ворожі обстріли. І прильоти по території хлібокомбінату.
Ольга Заїка, директорка Чернігівського хлібокомбінату №2:
Коли ми працюємо на ентузіазмі, коли ми чуємо, що десь там грохоче, але до нас їдуть, і потреби, і ми йдемо і працюємо. А коли вже відбулося, як ми бачимо тут і коли скло посипалося прямо у робочий цех і Слава Богу тут нікого не було і момент сприйняття того, що це відбулося і це вже зовсім поряд, і подих смерті він ось тут.
Як працював завод? Чи вистачало ресурсів? Ні. Електроенергію забезпечував генератор від ДСНС. Воду посітйно підвозив місцевий водоканал. Централізованого постачання в місті тоді не було.
Ольга Заїка, директорка Чернігівського хлібокомбінату №2:
Єдиним енергоресурсом, який був у повному масштабі у нас на підприємстві, це був газ. Природний газ. Для того, щоб подати в печі необхідний цей ресурс для випічки хліба.
Сергій Лаптієнко, майстер групи експлуатації мереж АТ "Чернігівгаз":
Зварник водію кричить: "Вітя, Вітя в тебе колесо вистрілило". А водій йому: "Та яке колесо, то обстріли". І там за нами, коли ми вже назад їхали, також будинок зруйновано. Оттуди прилетіло.
Сергій - майстер газових мереж. Згадує про виїзд на місце падіння ворожої авіабомби.
Сергій Лаптієнко, майстер групи експлуатації мереж АТ "Чернігівгаз":
Тут прокладений газопровід низького тиску діаметром 159. І в оцій воронці його і перебило. Коли ми сюда перший раз приїхали, то став води був.
А газопровід - основне джерело постачання газу. Тож, комунальникам довелось оперативно шукати "інший шлях".
Сергій Савченко, технічний директор АТ "Чернігівгаз":
Не переключили б напрями газопостачання, то до місто Чернігів залишилося б без газу. Завдяки мужності наших хлопців, які під обстрілами вночі знайшли це місце пошкодження та зуміли локалізувати, та завдяки нашим сучасним технологіям, ми змогли найшвидше, в найкоротший час виявити це пошкодження та локалізувати.
Інакше хлібокомбінат міг би зупинитися. Бо основне паливо для всіх цих печей - газ. І вже після переключення мережі Сергій взявся за ремонт магістралі. Під обстрілами. Чи було страшно?
Сергій Лаптієнко, майстер групи експлуатації мереж АТ "Чернігівгаз":
Я про це не думав. Я от чесно кажу. Якось в думки не йшло. Працював та й все.
Сотні кілометрів пошкоджених магістралей, десятки газорегулювальних пунктів. Все потрбіно було змінювати негайно.
Алла Ярова, голова правління АТ "Чернігівгаз":
Благодаря всё-таки слаженной системе логистики нашей компании РГК, нашим парнёрам с Западной Украины, благодаря волонтёрам киевским, доставляли нам электроды, сварочные аппараты, расходники, которые помогали быстро нам ликвидировать утечку газа на побитых газаопроводах.
Ми розповіли невеличку історію двох героїв, які просто робили свою роботу. Але ще сотні - пекли і роздавали хліб, підвозили воду, коли бойові дії тривали на околицях.
Ольга Заїка, директорка Чернігівського хлібокомбінату №2:
Один волонтер до нас приїхав за черговим, скажімо, за черговим об'ємом хліба і він говорить, шо тільки що я був в укритті, під'їхав і вийшли більш старші люди, діти. Всі вихвачували цей хліб і пригортали його до серця, обнімаючи, з великою любов'ю.
