Тисячі квадратних метрів маскувальних сіток виготовляють корсунські волонтери [ Редагувати ]
Сім тисяч квадратних метрів на місяць і понад чверть мільйона за три роки. Мова про маскувальні сітки, які корсунські волонтери плетуть для ЗСУ. Масштабувати волонтерське виробництво корсунців змусили численні запити військових.
Маскувальні сітки на фронті вкрай потрібні, особливо за нинішніх умов, коли ворожі дрони роями кружляють над позиціями. Допомогти справі можете і ви.
Номер картки: 4441 1111 2949 5374.
Потрібно постійно поповнювати запаси, дівчата працюють.
Розвантажують, завантажують, виносять і заносять: так у волонтерок Ольги та Ірини минає ледь не кожен день. Та поки їхні тендітні чотири руки носять, сотні інших невтомно плетуть та нарізають.
Так стрічка за стрічкою у Корсуні волонтери виготовляють щодня до двох десятків маскувальник сіток. Це майже промисловий масштаб - понад сім тисяч квадратних метрів мережива на місяць. Плетуть одразу на тринадцятьох локаціях: як в самому місті, так і в навколишніх селах. Зупинилися на трьох видах візерунків, які самі ж і розробили.
Ольга Криволап, волонтерка:
Приловчились. Тут в нас перфорація, тут на турецькій сітці "елька", там у нас листочок на харківській сітці. У нас тут три види сіток зараз.
Якщо на початку вторгнення сітки плели з обрізків ганчір’я, то нині вже мають спеціальні тканину й основу. Тож робота у "павучків" пішла швидше, а вироби стали значно легшими.
- На шість, це 60 квадратів? - Да, накриває? - Да, і така легенька? - Да, крутяк. - 5 кілограмів от така сітка важить. А аби була з ганчірки, то була б непідйомна.
Та головне у цьому процесі не матеріали, станки чи приміщення, а люди. Сітки у Корсуні плетуть десятки, якщо не сотні охочих. Переважно це пенсіонери й здебільшого жінки. Хтось із них долучився до волонтерської справи ще з 14 року, хтось після 22-го, а хтось і зовсім недавно, коли агресія росії стала особистою трагедією.
Пані Людмила із жовтня 23 року щодня приходить сюди. До Корсуня з родиною евакуювалась із Селидового. Її дім та рідне місто спочатку зруйнували, а згодом окупували росіяни. Маленької пенсії жінці вистачає лише на оренду житла та прожиття, а вона прагне бути корисною.
Людмила Болдирєва, переселенка з м. Селидове:
Ну, хоч чимсь я можу допомогти, більше я нічим не можу, донатити нема можливості, а от так от я зможу хоч чимось допомогти.
Таких, як пані Людмила, серед корсунського волонтерського руху чимало. І їхня допомога для військовиків - неоціненна. Бійці постійно дякують за підтримку: то підпишуть прапор, то передадуть шеврон, а іноді навіть записують відео з передової.
Знімаю відео для дівчат з Корсунь-Шевченківського, дякую за сітку. Воно он літає, не бачить - прикриває.
Пан Олександр на собі відчув захист корсунських сіток. З перших днів повномасштабного вторгнення долучився до Сил оборони, і його підрозділ теж отримував маскуванням від земляків. Коли за станом здоров’я списався з армії, одразу почав волонтерити.
Олександр Журавльов, ветеран російсько-української війни:
Це життя хлопців - саме основне. Захистити техніку, захистити особовий склад. Через те й прийшов. Спочатку подякувати, а потім кажу, чи можу я бути чимось корисним. Да, будь ласка.
Тепер ветеран виконує тут важку чоловічу роботу. Хоча вся вона нелегка, зізнаються волонтери. Та поки триває війна - своє плетіння не полишать.
Лідія Коберник, волонтерка:
Коли треба, то всі прибігають. І спина болить, і ноги болять, і руки болять... Яке там болять, хлопцям он, стріляють, треба, і ми всі приходимо.
Приходять, адже попри безперервне виробництво сіток, військові продовжують засипати Ольгу замовленнями.
Ось просять сітки, ще не відкривала його, просять певні розміри. Звичайно відповім, що зробимо.
