У Черкасах пройшла акція на підтримку полонених та зниклих безвісти [ Редагувати ]
Сьогодні вже традиційно по всій Україні відбуваються акції "Полон вбиває". Крім рідних і близьких наших оборонців, які перебувають у російських катівнях або ж зникли безвісти на полі бою, до акцій долучаються і просто небайдужі. Чому це важливо - в матеріалі Станіслава Кухарчука.
Суцільна стіна плакатів і портретів та гул автомобільних сигналів. Так уже майже рік на центральній площі Черкас минає кожна неділя. На акцію "Полон вбиває" збираються рідні та близькі полонених захисників і тих, хто поліг або зник безвісти. Щоразу людей більшає, адже війна триває.
Рідні військовиків прагнуть, щоб суспільство пам'ятало про біль та розпач, яких завдає розлука з найріднішими. Особливо це стосується тих, хто шукає зниклих безвісти, на жаль, вони складають переважну більшість учасників акції. Вже рік, як Анастасія живе у справжньому пеклі – у травні 24 року її чоловік та п’ятеро його побратимів зникли на Покровському напрямку.
Анастасія Уманець – дружина безвісти зниклого військовослужбовця:
Ми об’єдналися з сім’ями, шукаємо, але жодної інформації. Звернулись у всі можливі органи державні й не державні про пошук – жодної інформації немає. Від імені всіх дружин 110 бригади хочеться попросити розголосу, адже мало підтверджують хлопців – більшість рахується безвісти.
Рідні бійців із таким статусом намагаються об’єднуватися, тримати контакт та обмінюватися інформацією. Всі вони живуть надією з'ясувати хоч щось про своїх чоловіків, батьків та синів. Пані Галина інформацію про долю сина має. З березня 23 року він перебуває в полоні. Та легше жінці від того не стає – міняти його росіяни не хочуть.
Пані Галина – мати полоненого військовослужбовця:
росія виставила в каналах списки - 630 чоловік, наш син там був на обмін. З нашої бригади зовсім мало міняють, був обмін – нема нашої бригади. Так, один, два чоловіки й все …
І це не тільки про бійців 110 бригади. Скільки українських бранців перебувають у російських катівнях, достеменно невідомо. Так само не розголошують і цифру зниклих безвісти. Аби не акція "Полон вбиває", каже її співорганізаторка Оксана Коцуконь, то суспільство взагалі б не мало уявлення про масштаби трагедії.
Оксана Коцуконь – співорганізаторка акції:
Скажімо так, сьогодні таке велике церковне свято - Вербна неділя, незабаром Великдень… Але в тих, хто тут стоять, свят немає і не буде, поки не будуть їхні рідні повернуті додому. Всі до останнього.
Тому люди й далі приходитимуть сюди щонеділі, щоб знову нагадати про своїх рідних.
