Торецький напрямок палає: як бійці тримають фронт [ Редагувати ]
Гарні новини з фронту. Українська армія проводить контрнаступальні дії та має успіхи в Донецькій області. Про це повідомив Головком ЗСУ. За словами Олександра Сирського, за останні тижні наші захисники звільнили на Донеччині близько 16 квадратних кілометрів території.
А от окупанти найактивніше тиснуть на Покровському, Новопавлівському, Лиманському та Краматорському напрямках.
Що відбувається в Торецьку і яка зараз там обстановка - розкаже наш воєнкор Руслан Смєщук.
Торецький напрямок, зараз одна із найнапруженіших ділянок фронту. Ми працюємо з бійцями 49 окремого штурмового батальйону "Карпатська Січ", які боронять напрямок. Ми зустрічаємось на одному із пунктів дислокації в сусідній Костянтинівці, де умовно можна бути без броні та каски.
Костянтинівка стрімко перетворюється із прифронтового міста у фронтове. Лінія зіткнення наразі проходить ще містом. Але по самому місту летить все: ракети, авіабомби, гарматні снаряди. Але найнебезпечніше - це ФПВ-дрони із керуванням через оптоволоконний шнур.
Позивний "Бандера", військовослужбовець 49 ОШБ:
А так вони більше ФПВ. ФПВ у них дуже далеко залітають, оці "Молнія", "Молнія-2" - що з гівна і палок зліплені. Вони залітають сюди прямо нормально. Прямо сюди - тут за 200 метрів впала одна. Бо ми думали, що своє, і не збивали. А вона отак маневрувала. І потім здетонувало. А так оптика, оптика - оптоволокно ФПВ роблять свою справу.
Але в місто летять не лише маленькі дрони.
У цьому місці хлопці відпочивають від бойових та готуються до нових виходів на нуль. Олексій останнього разу відбивав втрачені позиції. І зіткнувся із ворожим кулеметником.
Олексій, військовослужбовець 49 ОШБ:
Він почав крити добре, то я найперше як і навчали - впав на землю та потихеньку, по-пластунськи, на спині як гусениця. Ну, і "Рижий" прикривав, та я тільки так і виліз.
А далі взаємодія із дронщиками - і останнього живого ворога закидали з коптерів протитанковими мінами.
Олексій, військовослужбовець 49 ОШБ:
"Вампірами" розгорнули вхід біля окопу. А потім під ранок йому туди ТМку заф*гачили. І на цьому штурм закінчився.
Штурми на напрямку дуже жорстокі.
Позивний "Пятка", військовослужбовець 49 ОШБ:
Ми зайшли… Вбили двох росіян, але все одно у відповідь, коли ми бігли назад, по нас почала 120-та мінометка працювати. Ми попадали, потім друга 120-та, і по нас ще встигали стріляти. Потрапив мені осколок у бронік, але пощастило. І коли ми добігали до бліндажа, то там дерев багато було, і хлопці нас просто затягували всередину.
Ці чоловіки відносно недавно на фронті, але вже отримали унікальний бойовий досвід. А їхній командир із позивним "Бандера" на війні вже давно. У двадцять один, він у дев'ятнадцятому році пішов на фронт - і так і воює. Молодший за підлеглих, але вже справжній ветеран. Початок повномасштабної війни теж зустрів у війську.
Позивний "Бандера", військовослужбовець 49 ОШБ:
Коли повномасштабна війна почалась… Мені подобались люди, які зі мною йшли штурмувати. Люди, які просто поприходили з ТрО. Йдемо ворога вбивати? Йдемо! І все. На броню сіли й поїхали вбивати. Це класний час був. Особливо діди в селах. Пароль не знаєш - ми їдемо штурмувати. Дід нас із рушницею зупиняє, каже: "Пароль?" Ми йому називаємо всі паролі, він каже: "Ні, у нас свій". За мною бронегрупа там. А я кажу: "Як дізнатися?" А він: "Ніяк, не дізнаєшся - об’їжджайте."
Саме так на куражі, на воїнському дусі "Бандера" зі своїми побратимами й намагається воювати.
