День вишиванки 2025: історія важливого свята та факти, які треба знати про український символ [ Редагувати ]

У третій четвер травня українці традиційно відзначають День вишиванки — свято, що об’єднує мільйони людей у країні та за її межами навколо національної символіки та культурної спадщини. У 2025 році ця дата припадає на 15 травня.

Цей день покликаний популяризувати українську вишиванку як символ національної ідентичності, сили, духовної спадщини та єдності. У різних куточках світу українці одягають вишиті сорочки на роботу, навчання чи просто на щоденні прогулянки, демонструючи повагу до традицій та підтримку одне одного.

Свято зародилося у 2006 році з ініціативи студентів Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича. Його започаткувала студентка Леся Воронюк, яка закликала своїх одногрупників одного дня одягнути вишиванки до університету. Із локальної ініціативи цей заклик згодом переріс у масштабний міжнародний флешмоб.

Нині День вишиванки відзначають у десятках країн, і вишиті сорочки цього дня носять не лише українці, а й відомі діячі культури, політики та лідери громадської думки, висловлюючи таким чином солідарність із Україною в умовах повномасштабної війни.

2025 рік стане вже четвертим, коли українці зустрічають День вишиванки в умовах воєнного стану. Попри це, традиційно проходять патріотичні акції, майстер-класи, флешмоби та благодійні заходи на підтримку Збройних сил України.

Президент України Володимир Зеленський вже привітав українців зі святом та опублікував фото із першою леді у вишиванках.

Сьогодні – про дуже важливе: наше коріння, родину. Сенси, які цього року обʼєднані однією датою. У кожному візерунку українських вишиванок – сила роду, традицій, історії. Сила багатьох людей, завдяки яким ми всі є. Звʼязок, який передається між поколіннями і який маємо берегти та цінувати. Обов’язково збережемо й передамо українське, наше рідне, наступним поколінням. З Днем вишиванки і Днем сімʼї, Україно!

У День вишиванки в Україні традиційно згадують не лише про національну єдність, а й про багатство регіональних особливостей вишивки. Кожна частина країни має власні стилістичні відмінності у візерунках, техніках і символах, які формувалися протягом століть.

Зокрема, у північних регіонах, як-от Полісся, орнаменти мають схожість із ткацтвом – це локальні смуги, серед яких часто трапляються ромби. Іноді важко навіть відрізнити, чи сорочка вишита, чи виткана.

У північно-східній Україні поширена техніка «білим по білому» – ця особливість характерна і для Черкащини, хоч стиль відрізняється: на Чернігівщині – це дрібні елементи, а на Черкащині – більш виразні та масштабні орнаменти.

Для сходу країни також типовою є техніка «білим по білому», зокрема відома Решетилівська вишивка, де застосовується вирізування та лиштва – місцевий різновид гладі.

У західних регіонах популярна вишивка вовняними нитками, а також вишивка по брижах – орнаменти наносяться на дрібні складки тканини. Варто зазначити, що ця техніка зустрічається не лише на заході, а й, приміром, на Поділлі та навіть у Луганській області.

Південні регіони України зазнали впливу кримської вишивальної традиції. Там поширена двостороння вишивка, яка вимагає особливої майстерності.

Символіка вишиванок

До кінця XX століття вишиванка набула значення символу національної ідентичності та готовності захищати її. Дослідники підкреслюють, що традиційна вишивка також виконувала оберегову функцію – навіть простий стібок ниткою вже мав захисне значення.

Втім, сьогодні складно достеменно визначити значення окремих орнаментів. Ще у XIX столітті етнографи зафіксували, що носії традицій не завжди пам’ятали, що саме символізують візерунки. Тож сучасні тлумачення можуть змінюватись залежно від покоління й культурного контексту.

Найпоширенішим елементом українських орнаментів залишається ромб. За дослідженнями академіка Бориса Рибакова, цей знак має трипільське походження та уособлює поле як джерело життя.

Попри це, навколо вишиванок існує чимало міфів — наприклад, що певні сорочки можна носити лише одруженим або що деякі вишиванки нібито «приносять нещастя». Утім, ці уявлення не мають наукового підтвердження і належать до народного фольклору.

Відмінності від російського та білоруського вбрання

На відміну від української вишиванки, російська косоворотка має боковий розріз із декоративною вставкою уздовж нього. В Україні є подібний крій – сорочка з манішкою, але вишивка має іншу структуру.

Білоруські вишиті сорочки також часто мають центральну манішку, однак відрізнити їх можна за орнаментами. У білоруських зразках візерунки лаконічні та ближчі до ткацьких мотивів. Натомість в українській традиції часто розбивають ромби на менші елементи, додаючи декоративні деталі.

Таким чином, вишиванка є не просто елементом одягу, а складним культурним кодом, що передає історію, регіональну специфіку та духовні цінності українського народу.