У Львові врятували дівчину з опіками чверті тіла [ Редагувати ]
10 годин їхала автобусом із понад чвертю опіків тіла. У Львові врятували життя двадцятирічній дівчині, чия сорочка випадково спалахнула біля увімкненої плити. Сталося таке у Варшаві. Дівчина гостювала у свого хлопця. Через необхідність медичного страхування вона не скористалася послугами польських лікарів, утім їй виставили рахунок. У понад мільйон гривень!
За що хотіли грошей? Історію в деталях знає Роман Гаврилів.
У 20-річної Софії – чергова перев’язка. Вже другий місяць вона під наглядом львівських опікових лікарів.
Наприкінці березня дівчина поїхала провідати свого хлопця в Польщі. Одного ранку хотіла приготувати сніданок.
Софія Сухоребська, пацієнтка:
Запалила конфорку. Сусідня не запалилась, запалилася дальня, я до неї потягнулася. Можливо, від того запалилась сорочка. Я це побачила, трошки перелякалась. Знімати не хотіла, бо думала, що загориться волосся. Переживала за це, напевно, найбільше.
Софія полила опіки холодною водою. А потім поїхала у лікарню.
Софія Сухоребська, пацієнтка:
Назвали суму за операцію 100 тисяч злотих. Нам надали варіант: або лікуватися надалі у Варшаві, або їхати додому. Було прийняте рішення їхати додому.
Сума у понад 1 мільйон гривень була дівчині не по кишені. Польські медики обробили рани й дали знеболюване. Далі на Софію чекала десятигодинна дорога до Львова. На автостанції доньку зустріла мама Катерина.
Катерина Сухоребська, мати Софії:
Для себе я просто побачила такі червоні смуги на спині Софії. Перше, про що я подумала – має вигляд як опік на сонці.
Катерина тоді не здогадувалась: усю дорогу дочка їхала з опіками чверті тіла, і наступні 18 днів її життя буде під загрозою.
Катерина Сухоребська, мати Софії:
Коли почула слова лікаря: "Я лише інструмент у руках Бога, домовляйтеся вище". Я зрозуміла, наскільки це небезпечно, що це щоденна загроза для життя.
Лікарі провели 5 операцій. У Софії розвинулася пневмонія – опіки уразили й дихальні шляхи. Тому її підключили до апарату штучної вентиляції легенів. Мама була поруч завжди.
Щоб урятувати Софію, хірурги прибрали змертвілі тканини й пересадили на постраждалі ділянки шкіру з ніг. Лікарі кажуть: за таких опіків людина повинна якомога швидше отримати кваліфіковану допомогу.
Іван Рик, завідувач Центру термічної травми та пластичної хірургії лікарні Святого Луки:
У неї були дуже глибокі, критичні опіки, які загрожували її життю. Це дуже складна травма, і тому ризики, якщо є така площа тіла, є дуже високі.
Софія Сухоребська, пацієнтка:
Коли пересадили шкіру з ніг мені на обпечені ділянки, я весь час лежала, було просто морально мені важко, тому що: "Як? Я не можу ходити?" Сюди я зайшла на двох ногах, а зараз не ходжу, лежу.
У реанімації пацієнтка пробула майже місяць. Найгірше – позаду, нині Софія амбулаторно проходить обстеження.
Катерина Сухоребська, мати Софії:
Я хвилююся, моя тривожність, переживання нікуди не ділися, бо я розумію, ми обоє розуміємо, що процес лікування він ще буде довгий. Це все не так просто.
Дівчина вже може вільно ходити, лежати й сидіти. Втім, усі рани ще не загоїлися.
Іван Рик, завідувач Центру термічної травми та пластичної хірургії лікарні Святого Луки:
Та воно заживе однозначно. Усе одно заживе. Там є залишкові рани, які мають загоїтись самостійно так званою краєвою епітелізацією.
Надалі Софії вже лікуватимуть рубці, та скільки часу піде на відновлення - поки невідомо.
