Врятуй вишиванку: як переселенці відзначають свято у Чернівцях [ Редагувати ]
Всесвітній день вишиванки. Цьогоріч основне гасло традиційного свята - "Окупована спадщина: врятувати від забуття, вберегти для нащадків".
День вишиванки заснували у Чернівцях. І саме це місто стало прихистком для багатьох українців, котрим довелося тікати від збройної агресії росії. У тривожну валізку люди брали найцінніші речі: документи, книги, світлини й навіть вишиванки. І підтвердження цьому - наш наступний сюжет.
Це Марина Щербак. Вона з міста Богодухів, що на Харківщині. На початку повномасштабного вторгнення вимушено покинула рідний дім. і нині він - напівзруйнований. Тут за майже тисячу кілометрів намагається зберегти те, що хоче зруйнувати ворог – народні звичаї, багатовікову культуру та спадщину.
Марина Щербак, переселенка з Харківської області:
На жаль, у моєї сім’ї нічого не було від предків, тому що був Голодомор, і нічого не залишилося, міняли сорочки на хліб, мені батько розповідав, як прабабця йому цю історію розказувала.
І зараз Марина зуміла відтворити етнострій саме свого регіону. І вбратися в нього - це вкотре довести ворогу, що йому не знищити українців.
Марина Щербак, переселенка з Харківської області:
Так як Богодухівщина близько і до Полтавщини, і до Сумщини, Слобожанщина в принципі - це все один регіон. Тому я така: так, треба підібрати собі десь схожий автентичний образ. І я почала до купки так складати кожен рік: спочатку була придбана ця спідничка полтавська - от вона така гарна. Потім я побачила цю корсетку на сайті онлайн і думаю: а чого я не можу сама її пошити? Хочу, щоб вона гарно по мені сиділа. Я буду пасма шити, і я прийшла до дівчат-рукодільниць Одераки Іллівни Кучерявої й кажу: пошиймо мені корсетку таку.
А нині Марина вперше одягнула і богодухівську сорочку з особливим узором.
Марина Щербак, переселенка з Харківської області:
В цьому році я нарешті знайшла в онлайн-магазині таку сорочку з Богодухівщини. Це орнаменти Богодухівщини: це калина, це дубочки, це от така вишивка. Тепер буду берегти. Якраз на День вишиваночки придбала, аби святкувати це свято. Я знаю, що воно з Чернівецької області пішло, з Чернівців.
Всесвітній день вишиванки започаткували студенти історичного факультету Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича. Аби зберегти традиції й культуру для нащадків.
Оксана Шородок, співзасновниця Всесвітнього дня вишиванки:
Імперії, коли захоплювали якісь території, вони знищували культуру, знищували минуле, намагалися стерти минуле з пам’яті народу для того, щоб вони не відчували відокремленості від ось цього населення, яке загарбує території. Цією стежкою, ми бачимо, росія також іде. Намагається зруйнувати українську культуру. Бачимо, на жаль, що на тих територіях, які вдалося тимчасово окупувати, вона здійснює таку політику, де знищує все, що пов’язано з українською ідентичністю.
Інна Семеген - колишня військовополонена, зберегла свою вишиванку, придбану у рідному Маріуполі. Жінка 14 місяців була в неволі. І щойно вирвалася з російської катівні - переїхала з трьома дітьми на Буковину. Інна - щаслива, а її вишита сорочка - це як спогад про мирні часи.
Інна Семеген, колишня військовослужбовиця ЗСУ:
Це для мене як оберіг. Я дуже полюбляю цю свою вишиванку. Вона зі мною приїхала з міста Маріуполь. Згадую своє рідне місто, згадую, як у нас було дуже файно до війни. Ми всі були щасливі. Дуже багато у мене є друзів-дівчат, які одружувалися, і у них також були сукні-вишиванки.
Росіяни прагнуть знищити українську ідентичність. І саме вишиванка є символом незламності нашого народу та спадщини його поколінь.
Михайло Павлюк, співзасновник Всесвітнього дня вишиванки, заступник голови Чернівецької обласної ради:
Ми маємо понад 2 тисячі зруйнованих культурних об’єктів України. Ми маємо понад 200 мільйонів спалених книг, маємо зруйнованих понад сто музеїв. Більшість з них ми знаємо завдяки засобам масової інформації. Ми маємо вкрадені скарби й вивезені на територію росії. Я від імені оргкомітету Всесвітнього дня вишиванки закликаю цьогоріч говорити у виступах з молоддю, в родині про те, що ми обов’язково це повернемо. Що ми нічого не забули. Ми не забули нікого з наших відважних воїнів і тих цивільних, які втратили життя, домівку, втратили можливість жити на своїй землі тимчасово.
