На Донбасі тварини лікують українських військових [ Редагувати ]

Своє свято сьогодні відзначають коти. Міжнародний день котів покликаний привернути увагу до жорстокого поводження з цими тваринами та до проблеми котів-безхатьків. Героїня нашого наступного сюжету - Мася, народилася в зоні бойових дій і теж могла залишитися без даху над пухнастою головою. Натомість стала загальною улюбленицею.

Це Мася - уродженка Авдіївки. Якби могла говорити, то багато б розповіла про ворожі обстріли і напади бойовиків. З раннього дитинства кішка в зоні бойових дій.

"Це кішка була комбата другого батальйону десантного. Доця комбата.Взагалі вона дуже дорога дівчинка, її виміняли на 2 каністри масла і фільтри. Її не хотіли віддавати. Причому у 57 бригади, котру я теж дуже люблю хлопців і комбрига знаю 95 її виміняла", - сказала Ірина Баглай, спеціальний кореспондент телеканалу "Інтер".

"Доця" стала улюбленицею всього батальйону. Їй діставалася найкраща їжа та масаж лапок від військового лікаря. І за характером Мася вийшла як справжній солдат.

Тепер її господарка  - Ірина Баглай, спеціальний кореспондент телеканалу "Інтер". Вони зустрілися в штабі батальйону в Авдіївці, де працювала знімальна група. Із чергової ротації Іра поверталася вже з пухнастим другом.

"Вони виїжджали в поле працювати. кішку точно там з собою було незручно брати. Вона ще маленька, крихітка була. Я її на час взяла. І давали мені її на час. З умовою, що обов'язково поверну", - сказала Ірина Баглай, спеціальний кореспондент телеканалу "Інтер".

Тепер журналістка з кішкою всюди разом. Іра тренується кішка стежить за процесом. І на роботу теж їздять разом. Тож Мася регулярно повертається до рідної Авдіївки.

"Я не уявляю, щоб її залишити, по-перше. Я не хочу, щоб вона думала, що її кинули. ну і плюс, я за Нейц нудьгувати буду. Я коли приходжу і ці 5 хвилин, щоб не було, коли заходиш, ти її береш на руки і вона мугикаючи це відразу все знімає всі якісь складності, поганий настрій", - сказала Ірина Баглай, спеціальний кореспондент телеканалу "Інтер".

Військові часто забирають до себе таких антидепресантів привозять їх на батьківщину або залишають на позиціях, віддають їм свою найсмачнішу їжу. Для них тварини - віддушина, за якою можна сховатися від страшних думок про бої. А для тварин такі сентиментальні солдати, волонтери та журналісти часом єдиний спосіб вижити на не зрозумілій їм війні.