Верховна Рада повернула старий закон про трансплантацію органів [ Редагувати ]

Трансплантації в Україні - бути. Але поки що по-старому. Новий закон, впровадження якого міністерство провалило, депутати відтермінували. Повернувши дію старих норм, які дозволяють пересадку органів хоча б від родинних донорів. Але ці зміни ще має підписати президент. А доти жодні операції з трансплантації в Україні неможливі!

Чому МОЗу, який Сам встановлював терміни, не вистачило часу, щоб запустили нову систему? Розбирався Ігор Левенок

Національний інститут хірургії та транспланталогії імені Шалімова. Чотирирічна Мілана Томчук одна з найменших пацієнток. Мілашка, так лагідно називають донечку батьки. Жвава та життєрадісна дитина. Втім, від народження дівчинка має тяжку недугу. Їй терміново потрібна трансплантація нирки.

"Нам лікарі навіть не давали гарантії, що ми до Києва доїдемо, бо нас з Вінниці швидкою везли. В нас від народження одна нирочка зморщена, тобто фактично її нема, а інша була вражена кістами і в два з половиною рочки після вірусу який дав ускладнення і ця нирочка перестала працювати і ми потрапили в Охмадит в реанімацію", - говорить Олександр Томчук, батько Мілани.

Нині життя дитини підтримує апарат для гемодіалізу. Шість разів на добу Мілана має відбувати цю процедуру. В тіло дівчинки постійно заливають рідину, яка нейтралізує токсичні речовини.

"Будь-яке перевищення калію, натрію, фосфору воно може призвести до критичного стану, тому ми ці речі контролюємо і, в залежності від того які аналізи, вирішуємо, що можно їй їсти, а що ні", - говорить Олександр Томчук, батько Мілани.

Донором нирки для Мілани може бути її батько. Олександр уже й готувався до операції у грудні. Та в нього тимчасово погіршилися аналізи. Зробити пересадку медики не встигли. А вже з січня трансплантація органів в Україні мала відбуватися  по-новому.

"Тому що був прийнятий новий закон про трансплантацію. Ну, якби закон є, а можливості його реалізувати наразі нема, тому лікарі чекають поки в них буде юридична можливість проводити такі операції", - говорить Олександр Томчук, батько Мілани.

"Потому что нет еще трансплант-координаторов, которые должни вносить данние в реестр о реципиентах и донорах, в том числе и живых родственных донорах. Нет самих трансплант-координаторов во-первых, и нет реестра во- вторых", - говорить В'ячеслав Закордонець завідувач відділення трансплантації нирки.

А це Катерина Левчук. Їй двадцять. Живе в Одесі. П'ять років тому лікарі поставили дівчині діагноз - цироз печінки. Як наслідок перенесеного ще в дитинстві гепатиту. Нині стан дівчини критичний. Висока температура, запаморочення, втрата пам'яті й постійний біль. Єдиний порятунок - пересадка печінки.

"Я хочу просто выздороветь и все, быть здоровой, как все нормальные люди", - говорить Катерина Левчук, хвора.

Віддати частину своєї печінки Катерині може старший брат Павло. Та на заваді той самий закон про трансплантацію, який виконати наразі неможливо.

"Мы прошли последнюю томографию с ним уже все думали, что они уже скажут - через неделю, или через два дня, или через три дня - вот уже будет трансплантация печени, а он мне говорит - Котенко, извините, но закон", - говорить Світлана Левчук, мама Катерини.

Родина Катерини - незаможна. Операція за кордоном для них - недосяжна. Надія лише на українську систему охорони здоров'я.

"Ждите, пока не подпишут указ, его могут подписать через месяц, через полгода. Как только его подпишут - мы сразу вам звоним и вы приезжаете на операцию", - говорить Павло, брат Катерини.

Київ. Парламентський комітет з питань охорони здоров'я. Як працюють народні обранці, прийшли подивитися родичі тяжкохворих. На засіданні - гамірно. Депутати з'ясовують, хто саме зв'язав лікарям руки. Нарікають на міністерство.

"Тут сидів заступник міністра охорони здоровя сумнозвісний "це рак, вони всі помруть". Йому говорили, давайте не голосуєм за введення закону з першого січня 2019 року тому що ви не встигнете. Є стенограма аудіо і відео і він там говорим ні, ми все встигнемо", - говорить Ігор Шурма, народний депутат України.

Заступник міністра, про якого йдеться, Олександр Лінчевський. Рік тому він переконував - трансплантація, фахівці та реєстри - все буде. А насправді вийшла правова колізія: старий закон Уже не діє, а новий - ще не діє. Відтак будь-які операції з пересадки - це кримінальний злочин!

"Я задала запитання МОЗу, що потрібно МОЗу з першого січня двадцятого, чи з першого січня девятнадцятого? Прошу під стенограму озвучити. З вашою та Божою поміччю при голосування бюджету з девятнадцятого року. З першого січня девятнадцятого".

"В травні був прийнятий закон і до кінця минулого року міністерство мало зробити єдину інформаційну систему, реєстри, знайти та навчити трансплан-координаторів, написати підзаконні акти, яких з тридцяти був написаний лише один", - говорить Юрій Андрєєв голова ГО "Національний рух "За трансплантацію".

Цього разу представники МОЗу не з'явилися. Надіслали листа. Просять відтермінувати набрання чинності новим законом на рік. Депутати - терміново вносять поправки.

"Цей закон дозволяє медикам робити трансплантації при відсутності реєстрів які мало б створити міністерство охорони здоров'я", - говорить Ольга Богомолець, народний депутат України.

"А самое худшее, что есть пациенты, которые не могут ждать. По экстренным показаниям им нужно проводить такие операции", - говорить В'ячеслав Закордонець, завідувач відділення трансплантації нирки.

Мама одного з таких пацієнтів пані Світлана. Приїхала з Дніпра. Дісталась аж до Верховної Ради. Синові негайно потрібна пересадка нирки. Благає депутатів підтримати необхідний законопроект.

"Наше життя і життя тисячів людей які опинилися в такій ситуації залежить від Верховної Ради".

"Ми просто хочемо щоб лікарі оперували тут в Україні, щоб у них не були звязані руки".

"До вас були звернення від людей, в яких сьогодні вже гинуть родичі із-за того що нема цього закону! Не бавтеся! Заходьте в зал! прошу підтримати! прошу проголосувати колеги, кожен голос важливий, голосуємо за життя людей... Рішення прийняте".

Тепер цей законопроект має підписати президент.

Ухвалені поправки до закону дозволяють лікарям робити пересадку органів від близьких родичів. А от нерідного донора українцям і надалі доведеться шукати за кордоном і платити за це шалені гроші. А чиновники мають час до наступного січня, аби запустити процес трансплантації органів в Україні повноцінно. Чи впораються вони із цим завданням? Побачимо. Адже попереду рік виборів і змін.