Україна може залишитися без тубдиспансерів та психлікарень [ Редагувати ]
Другий етап медичної реформи стартує першого квітня. З цієї дати фінансування всіх медичних установ відбуватиметься за принципом "гроші йдуть за пацієнтом". Це означає, що держава платитиме саме тому лікарю та медзакладу, до якого пацієнт звернувся по допомогу. Чи на краще ці зміни - з'ясовувала Марина Григорян.
Реформу чекають з пересторогою. Адже внаслідок скорочень державних субвенцій, деякі медзаклади недоотримуватимуть фінансування. Через це вже ухвалили рішення про оптимізацію тубдиспансерів і психлікарень. Тих коштів, які виділили на фінансування закладів, не вистачає, щоб утримувати стаціонари.
"Они закрывают туберкулезные санатории, чтобы у нас больше было туберкулеза. Мы и сегодня по моему первое место в Европе занимаем, это будет эпидемия. Сначала корь была при Супрун и она делала вид что ничего не происходит, теперь это продолжение супруновских реформ. Ну и то, что касается психиатрии. Да, закрывается где-то на 50 % с первого апреля психиатрические учереждения с этими людьми все будет чудовищно, они будут жить на улице, в парадных, на лестничных клетках, где угодно", - говорить Семен Глузман, психіатр, правозахисник.
Серед цих людей дві тисячі тих, хто за рішенням суду має бути на примусовому лікуванні. А з першого квітня для них не передбачено ні ліків, ні харчування. А найголовніше - чиновники МОЗ новою реформою позбавили кваліфікованої психіатричної допомоги і хворих дітей. Лікарі побоюються, що діти з сімей, які перебувають у складних життєвих обставинах, не зможуть отримати належного лікування і харчування.
"Ведь Супрун вообще разрушила все, что до нее долалось, в частности психиатрию. Психиатры наши уже в большинстве своем знают все, что положено знать европейскому психиатру. Но не было реформы мест. Каждый день психиатры идут на работу в советскую больницу и вот это трагедия", - говорить Семен Глузман, психіатр, правозахисник.
За новою моделлю фінансування, у кожного медичного закладу послуги купуватимуть. Тобто обсяг коштів залежатиме від кількості наданого пацієнтам сервісу.
"Ніхто до першого квітня, до останньої секунди не вірить, що дійсно може наступити катастрофа. Не може, а дійсно наступить катастрофа, це доконаний факт. Держава не скорочує фінансування лікарень, держава обіцяє, що вона проплатить всі гарантовані послуги, то єсть вона гарантує проплату на словах, а на самом ділі, того що вона під ці гарантії виділяє вистачить на 20, 30 ну…на половину. Все, що хочете те і робіть, держава свята і божа, це ви не вилікували не співпадають ці розрахунки, на які витрачено сотні, мільйонів гривень на утримання цієї системи НКЗУ, і де аудит який обіцяний? І лікарі думають що робити, лікувати 10 днів, 15, 20. А що далі?" - говорить Віктор Сердюк, президент Всеукраїнської ради захисту прав і безпеки пацієнтів.
Багато запитань у медиків і експертів викликає й те, що одним із показників ефективності роботи лікаря буде кількість вилікуваних. Саме за успішними результатами медпрацівникам нараховуватимуть надбавки до зарплати, а це може призвести до того, що за тяжкохворих навіть не братимуться.