Пів мільярда на вітер: Майкл Блумберг побив рекорд марнотратства у виборчій кампанії [ Редагувати ]

На виборах у США сенсація! Гроші, навіть шалені гроші, вже не гарантують зростання рейтингу! Знаменитий Майкл Блумберг - за кілька місяців кампанії витратив пів мільярда доларів. Настільки хотів стати кандидатом у президенти! І нічого не отримав натомість.

Чому гроші не допомогли Блумбергу? Та скільки в Америці коштує популярність? Дмитро Анопченко - далі.

Кампанія Майкла Блумберга для всієї Америки стала прикладом, що ані перемогу, ані популярність - не купити за гроші. Навіть за дуже великі. За всю історію США це абсолютний рекорд марнотратства. За три місяці кандидат примудрився тільки на бездарну рекламу "протринькати" 500 мільйонів доларів. І цього тижня нарешті здався, побачивши, що безкінечні "вливання"- даремні.

Політикам потрібна реклама, це зрозуміло. Втім, традиційні телевізійні ролики в Америці вже не спрацьовують, люди просто перемикають. Білборди на кожному кроці, щоб скрізь величезне обличчя себе коханого, тут заборонені. Можна використовувати хіба що такі невеличкі плакати. Але є обмеження, коли кампанія закінчується - зобов'язаний їх всі по місту зібрати, щоб жодного не лишилося. Та й це теж вчорашній день.

Тому кандидати в президенти зараз і йдуть у мережу. Відкриваєш стрічку, а там замість історій із життя твоїх друзів обов'язково щось про Майкла Блумберга, Берні Сандерса, Джо Байдена. Блумберг узагалі останніми днями витрачав на рекламу у соцмережах до мільйона щодня!

Йому щиро здавалося, ну, чим я не кандидат, невже гірший за Трампа? Теж із Нью-Йорка, теж бізнесмен, теж мільярдер. Був мером міста Великого Яблука, заснував одну з найбільших світових інформагенцій. І коли політтехнологи сказали - "будемо перемагати завдяки соцмережам"- не роздумуючи, витягнув гаманець.

Це свята святих кампанії Блумберга. Його головний виборчий штаб. І якщо від суперників у ньому соціологи, спічрайтери, експерти зі стратегії, то Майкл Блумберг набрав рекламістів. Facebook, Instagram, Twitter, YouTube. Грошей наказав не жаліти. Тож ніхто і не жалів. 220 мільйонів доларів витратили у січні, 300 - у лютому.

"Це вперше за всі часи! В американській політиці ми ще не бачили таких витрат у жодного кандидата в президенти", - говорить Білл Свінні, аналізує витрати політиків.

Власникам акаунтів в Instagram з мільйоном підписників (і байдуже, пишуть вони про моду чи постять рецепти смаколиків) платили по 50 тисяч доларів за лише один пост, де згадувався б Блумберг. Жителям Каліфорнії запропонували дві з половиною тисячі, якщо у соцмережах щодня писатимуть, який Блумберг хороший і розсилатимуть цей пост знайомим. Хвалили політика так активно, що Twitter не витримав і закрив 70 акаунтів, які бомбардували людей передвиборним спамом.

Ну приміром, просто щоб зрозуміти рівень "креативу": штаб Блумберга "розганяв"ось такий пост. Кожен, хто поставить "лайк" - отримає коробку сірників із портретом Трампа і написом "запали", що співзвучне зі "звільни". Політику обіцяли: ми "так миттєво зберемо перелік противників президента", а потім адресно агітуватимемо їх голосувати за вас.

У підсумку сірники ще замовляли (і то - без ажіотажу), а рейтингів чи голосів - немає.

"Майк Блумберг - персонаж, який узагалі втратив зв'язок із реальністю, в якій живуть американці. Зарплата, плата за житло і медичні послуги. Все це для нього космос", - пояснює Джеф Вівер, консультує Берні Сандерса щодо комунікацій та піару.

Коли сумарні витрати перевалили за пів мільярда - Трамп уже відверто глузував у Twitter - "запитав би Блумберг мене - заощадив би мільярд. Я б йому давно сказав, що нічого не вийде".

Останньою краплею цього тижня став "супервівторок", коли в рекламу в 14 штатах Блумберг влив 224 мільйони доларів! А отримав лишень 8 делегатів. Тобто кожен делегат обійшовся йому у 28 мільйонів! Тож мільярдер вийшов із гри, підтримавши Байдена.

Для Майкла Блумберга всі ці спроби рекламувати себе у соцмережах, як бачите, гроші на вітер. Але це хоча б його власні гроші. Коли маєш 63 мільярди доларів як він - можеш собі дозволити витратити пів мільярда, а то і мільярд, для власних політичних забаганок. інша справа Берні Сандерс, людина він - небагата. Тому й змушений використовувати так звану "стратегію тисячі рукостискань", коли ти маєш постійно зустрічатися і говорити з людьми - просити їхньої допомоги, їхні голоси, і їхню фінансову підтримку.

І вона надходить. Лише за лютий Сандерс зібрав пожертв на 46,5 млн доларів! До Блумберга звісно ж далеко, але на відміну від нього сенатор, якому під 80, у силу соцмереж не вірить. Та й сам у них не дуже тямить. Тому купує ефірний час на місцевих каналах і крутить там ось таку рекламу.

"Берні Сандерс бореться за підвищення зарплат американським робітникам".

При чому послугами продакшенів теж не користується, а рекламні ролики (старомодні і затягнуті) виробляють у нього в штабі! У Блумберга була одна крайність, у Сандерса - інша. Що теж спрацює в мінус.

"Сандерс (та і Байден теж) кандидати, яким далеко за сімдесят. І вигляд у них підстаркуватий, якщо порівнювати із тим же Буттеджаджем - й іншими молодшими кандидатам", - вважає Метт Далек, вивчає американську політичну агітацію.

Ось чому Джо Байден обрав альтернативних шлях. Домовився, аби за нього агітували інші кандидати! І той самий Піт Буттеджадж - молода кров, і Емі Клобушар, і навіть сам Майкл Блумберг - усі тепер допомагатимуть Байдену. І кожен говоритиме зі своєю аудиторією власними напрацьованими каналами.

Берні Сандерс дарма, що сенатор, дарма, що давно в політиці і навіть не вперше в президенти балотується, все ж для власної партії залишається чужинцем. Ну, а Джо Байден - невід'ємна частина американської політичної еліти, яка своїх не здає. Не повірите - але більшість людей в його виборчому штабі (і старші радники, і політтехнологи) працюють безкоштовно - незважаючи, що їхній час так дорого коштує. Вони просто сподіваються, що коли Байден переможе - одразу отримають посади в Білому домі, або позиції топ-дипломатів.

А свої старі зв'язки колишній віце-президент зараз перетворює на капітал. Піар-стратегія, яку він обрав, домогтися, аби в кожному штаті, в кожному містечку - Байдена представляв хтось із авторитетних місцевих політиків. І "благословляв"на президентство. А місцеві новини все це активно показуватимуть. На чорний піар і звинувачення Байден не відповідатиме (демонструючи - я вище цього), залишивши це конгресменам із групи підтримки.

Отже, в пошуках популярності хтось із них ставить након мільярди, хтось репутацію, а хтось старі зв'язки. Аби перемогти кожному потрібні кошти, і немаленькі. Але ця кампанія показала (і це урок не тільки для Америки) - самих лише грошей недостатньо.