Українська армія: чому ми досі не у НАТО? [ Редагувати ]
Цьогоріч українська армія опинилась в сімці найсильніших в Європі. І на 25 у місці у світі! У свіжому рейтингу американських аналітиків ми навіть обійшли таких членів НАТО як Греція, Норвегія, Бельгія, Нідерланди та Португалія. А от трійка лідерів з 2014 без змін: найпотужніша армія в Сполучних штатів, далі йдуть Росія та Китай.
Американська мрія для української армії поки-що недосяжна. Але нова адміністрація Байдена вже підтвердила готовність й надалі підтримувати Україну. Зокрема, цьогоріч Вашингтон планує виділити 250 мільйонів доларів на військову підтримку Києва. І як аванс, в середині січня до нас вже прибуло 20 американських Хамві.
Це такий армійський варіант хамерів. Потужні броньовані позашляховики, які можуть розвивати швидкість до 113 кілометрів на годину. Та 84 човни для Військово-Морських сил.
Загалом, в 2021 Штати обіцяють передати нам ще 3 патрульні катери класу Island. Вони вміщують до 18 членів екіпажу та можуть до 5 діб перебувати у відкритому морі. Просто зараз наші моряки вивчають кораблі на базі в американському Балтиморі.
Здається з такими військовими м'язами і такою підтримкою союзників ми вже повинні бути в НАТО. У нас за спиною 29 років співпраці. Ми - єдина країна у світі, яка в статусі партнера Альянсу, бере участь у всіх миротворчих місіях блоку. Ми навіть у Конституції закріпили стратегічний курс в НАТО. А Президент Володимир Зеленський взагалі планує з цієї теми почати розмову з Джо Байденом.
То чому ж ми не в НАТО? Ірина Баглай - шукала відповідь.
Володимир Зеленський, Президент України:
У мене дуже просте запитання - чому Україна досі не в НАТО? Якщо без цих фраз, що ми всі будемо думати, ми будемо спілкуватись, для мене перше запитання звучало б так: Містере Президент, чому ми досі не в НАТО?
Перше запитання від Президента до Президента. І звучить воно в інтерв'ю, яке Володимир Зеленський дав американським журналістам. Питання хоч і з риторичним сенсом, та має адресата - Джо Байден.
Відповіді з-за океану немає, а от обговорення в Україні ще й яке! То чому ж ми не в НАТО? Армія не дотягує? Війна на сході - не пускає? Чи справа у великій політиці?
***
Українська армія у 2014 та українська армія зараз це, як кажуть, дві великі різниці. І за оснащенням, і за підготовкою. Наші бійці тренуються за НАТОвськими стандартами. І пліч-о-пліч із вояками альянсу:
Масштабні навчання минулої осені спричинили галас у сусідній країні. Бо у повітряний простір України увійшли бойові аеросудна армії США. Бомбардувальники Б-52, диво - конвертоплани сил спецоперацій.
І на їхніх бортах українці та американці у складі одного єдиного підрозділу відпрацьовували спільні дії. Уперше так.
Майор військово-повітряних сил США:
Очевидно, що українські та американські спецпризначенці дотримуються найвищих стандартів проведення спецоперацій, і мені подобається, що ми з вами називаємо себе союзниками та партнерами.
Американці не стримуються у компліментах:
Командир підрозділу військово-повітряних сил США:
Я просто люблю працювати з хорошими людьми, а українці - чудові люди.
Без членства, але все-таки в НАТО. Унікальність українських спецпризначенців у тому, що наші підрозділи ССО вже сертифіковані до виконання місій альянсу.
Григорій Галаган, командувач Сил спеціальних операцій Збройних сил України:
Це єдина країна, яка не член НАТО стоїть на чергуванні в силах швидкого реагування.
Масштаб вражає, і це лише старт. Участь НАТОвського контингенту в спільних відпрацюваннях набирає обертів.
Верховна Рада затверджує план проведення 7 навчань. Армійці обмінюються і навичками, і досвідом, і технологіями. У дію йдуть і спецприлади, що дозволяють економити боєприпаси.
***
Навчаються бійці не з бойовими набоями, а із системою "Лазертаг". Для цього танки обладнали випромінювачами та сенсорами.
Лазер б'є так само, як направлений ствол.
Позивний "ПСИХ", військовослужбовець Збройних сил України:
Тут є динамік, і чути, що тебе або поранили, або вбили.
Така техніка це ще один крок у наближенні до стандартів НАТО.
Сергій Пасічник, командувач підготовки командування Військово-Морських сил Збройних сил України:
Ми стоїмо на порозі розвитку подальшої взаємосумісності з країнами-партнерами, членами НАТО і рухаємося в цьому напрямку.
Майор Сил спеціальних операцій США, парашутист:
Ми говоримо однією мовою.
Військові порозумілися. Та головне, аби однією мовою говорили політики. Північноатлантичний альянс - це колегіальний орган. І рішення про вступ до нього тієї чи іншої держави теж ухвалюють колегіально. Це не залежить від рішення одного президента, навіть якщо це президент супердержави.
***
Знамениті стандарти НАТО. Одна з умов для вступу. Вітчизняне Міноборони днями завило, що "наша армія - значно до них наблизилася". Але цього не достатньо. У базі даних стандартів НАТО 1200 угод і рекомендацій, Україна запровадила тільки 196.
***
Які ж вони, ці НАТОвські стандарти, найкраще видно на прикладі американської армії. Де всі вимоги чітко регламентовані.
Кріс Ковелі, бригадний генерал армії США:
Для НАТО завжди важливі дві речі: стандарти - і доктрина. І є два рівні. Чіткі домовленості, як усе має відбуватися. До дрібниць: який з виду патрон калібру п'ять/п'ятдесят шість. Від базових речей - і до спільних цінностей. І моя робота, наприклад, збирати мультинаціональні бригади, і тренувати їх, щоб вони відповідали спільним стандартам.
Хочеш бути в Альянсі - маєш змінити військові звання, а це якраз відбувається в Україні із першого січня.
Але це непросто: армії, створеній на радянських засадах, тільки щоб переформатувати всі внутрішні документи необхідно до двохсот мільйонів доларів. Дуже важлива хороша англійська - в усіх, від офіцера до командувача.
Прозорі оборонні закупівлі; спільна робота розвідки і чітке, на рівні закону, визначення, що є військовою таємницею.
І це те, що зобов'язана буде "скалькувати" Україна. І не лише тому, що НАТО вимагає, а тому, що нам самим це потрібно.
***
Олег Жданов, військовий експерт:
Бюджет ВС Америки - открытость бюджета 97 процентов, бюджет на сайте, статьи по закупкам по расходам по доходам все на сайте, 3 процента бюджета засекречено - это специальные операции.
Відкритися було запропоновано й Україні. Провести всесторонній аудит і отримати "дорожню карту" до членства. Проте й нині наш військово-оборонний бюджет під грифом секретно.
Олег Жданов, військовий експерт:
Вопрос в том, что надо открыть все для аудита со стороны НАТО после скандалов с Укроборонопромом финансов все стало закрываться грифом секретно.
Насторожує наших союзників і прихований конфлікт у керівництві армією.
Павло Клімкін, міністр закордонних справ:
Коли тут всі дипломати і експерти західні кажуть, ну а що у вас керівництво ЗСУ між собою не спілкується зовсім? То це звучить кепсько для того, щоб розмовляти ну з ким з Байденом чи з іншим, це потрібно швидко змінити.
Корінь зла, пояснюють експерти, саме у фінансах і не зрозумілій для НАТО системі управління збройними силами
Олег Жданов, військовий експерт:
Перетягивание одеяла между МО и Генштабом вызывает этот острый конфликт, кто будет распоряжаться бюджетом МО. Генералы пентагона не бегают по выставкам и не покупают вооружение, они не выходят на рынок, министерство обороны этим занимается, они дают заявку, они согласовывают контракт.
Андрій Римарук, начальник військового відділу благодійного фонду "Повернись живим":
Міністерство оборони України країни, яка в стані війни не використовує виділений їй бюджет і повертає до бюджету 10 млрд грн це не нормально, коли є проблеми в елементарних питаннях забезпечення тепловізорами. За 7 років держава не спромоглася провести аудит, подивитись на кількість потреби.
Система управління, показуха і бюрократія - все це досі залишається в українській армії. І це б'є по головному, по польових кадрах:
Андрій Римарук, начальник військового відділу благодійного фонду "Повернись живим":
У нас на сьогодні є дуже велика проблема з особовим складом з мотивацією з відтоком професійних кадрів з армії. Ми їх на сьогоднішній день губимо.
Цікаво, що усталена думка, буцімто країни з військовими конфліктами не беруть в НАТО є міфом. Головне, аби всі політичні інструменти були задіяні для встановлення миру.
Павло Клімкін, міністр закордонних справ (2014-2019 р.р. ):
Те, що у нас є російська агресія це складний чинник щодо подальшого просування до НАТО, але чи є він абсолютно стримуючим чинником відповідь абсолютно ні, тобто це не заважає нам просуватися до НАТО не заважає, але чи ускладнює - так звичайно ускладнює.
Олег Жданов, військовий експерт:
Программа расширенного партнерства - вот это наше место и роль в современной геополитике США.
Зворотного шляху немає ні для нас, ні для Альянсу. Курс затверджений у Конституції. Проте відповідь на запитання, чому ми досі не в НАТО, очевидна. Причина у нас самих.