Ігрову залежність внесли до Міжнародної класифікації хвороб [ Редагувати ]

Життя за монітором: діагноз чи захоплення? Від початку року ігрову залежність внесли до Міжнародної класифікації хвороб.

Чи обмежувати тих, хто "підсів" на ігрову голку? Та що робити, якщо ваша дитина зацікавилася відеоіграми? Дізнавалася наша Карина Вакарєва.

Поліпшують пам'ять, розвивають логічне мислення, а ще - викликають... залежність.

Пол дня, а если каникули, то я могу целий день. - Багато. - 5-6 часов. - Я промовчу краще. - Вони, як наркомани, вже ці діти. Починаєш їм розповідати за книжки, а вони навіть чути не хочуть.

Відеоігри вже давно стали частиною сучасної культури. За статистикою - українці готові витрачати на віртуальні забавки - до шести годин у день.

Денису - 26. І майже все своє життя - він грає у комп'ютерні ігри.

Денис Дехтяр, грає у комп'ютерні ігри з 10 років:

В друзів були ігрові приставки, я з ними грав в дитинстві. А потім з`явився свій комп`ютер і вже пішло-поїхало.

За девайсом час минає дуже швидко. А коли гра напружена - то вже й нема коли поїсти.

Денис Дехтяр, грає у комп'ютерні ігри з 10 років:

Іноді сів, очнувся, ооо - і вже ранок! На першому курсі цілу ніч граєш, а потім з такими червонезними очима їдеш на пари. 

Приваблива віртуальна реальність бере в полон дедалі більше людей. Ілюзія необмежених можливостей і всесилля - заради цього геймери годинами витрачають своє реальне життя - в онлайн-іграх.

Юлія Святенко, психологиня:

Чоловік грає в танчики, він вже там генерал, його повисили. А в реальному житті він немає таких досягнень. Він сів собі в телефоні та він у своєму світі, взагалі мене не чіпайте. Тато працює.

І це так зване "тато працює" - найчастіше виявляється найбільш згубним для найменших членів родини. Починається все досить невинно: батьки вручають дитині смартфон на годину-дві, щоб вирішити свої справи або просто відпочити у тиші та спокої.

А потім кричать - що ж мені робити? В нього залежність.

І ця залежність - вже офіційно - хвороба. З цього року - вона в Міжнародній класифікації недуг. Утім називати всіх ігроманів - хворими - не варто.

Карина Вакарєва, кореспондентка:

Панікувати слід тоді, коли людина втрачає контроль над іграми та ігнорує важливі речі, такі як сон чи їжа, перестає навчатися або ж ходити на роботу.

Такий випадок стався в Іспанії. Там підлітка, що відмовлявся виходити з дому, майже не їв і не спав, а весь час грав - примусово госпіталізували! А в Китаї вирішили не чекати - і запровадили нове правило - тепер школярі зможуть грати щоп'ятниці, у вихідні та у свята. І лише - годину в день! Аби вберегти свою дитину від ігрової залежності, психологи радять

Юлія Святенко, психологиня:

Говорити з дитиною. Розмовляти, спілкуватись. Запитувати - як справи? Разом просити дитину, щоб вона допомогла вам поїхати до магазину, або щось обрати, або щось зробити.

А якщо у вашої дитини є хист до відеоігор - комп'ютерну забавку можна перетворити на заробіток.

Руслан Болгов, експерт з комплексної безпеки та кібербезпеки:

Хочеш грати? Добре, але давай це зробимо правильно - щоб ти розумів, як це робиться, які є підводні камені, де потрібно вкладати кошти, де не потрібно.

Кіберспортсмени давно заробляють мільйони доларів. А головний фактор успіху вбачають у... співпраці з батьками.

Арсеній Триноженко, професійний геймер, чемпіон світу з Counter Strike 1.6:

Батьки завжди гарно відносилися. В мене з ними був такий договір, за яким я мав гарно вчитися. А вони дозволяли проводити мені досить багато часу за комп'ютером.

Без комп'ютерних посиденьок важко уявити життя сучасної людини. Варто лише знайти межу - між віртуальним світом та реальним життям.