Війна на Донбасі: жінки боронять країну на рівних з чоловіками [ Редагувати ]

На тлі новин про збройне підсилення України активність ворога на Донбасі помітно... вщухла. Сьогодні там було справді тихо. Однак наші бійці не розслабляються, каже Руслан Смєщук. Що ж відбувається на передовій? Його репортаж - дивіться далі.

Околиці Донецька - на горизонті, і лабіринт з окопів та зруйнованих будинків навкруги. Це - легендарне і порожнє селище Піски. Напередодні тут був бій.

Андрій, військовослужбовець Збройних сил України:

Було таке затишшя, в основному постріли були вночі, а вчора так щось активізувалися... Так скажемо, наші сусіди навпроти.

Вояки розповідають: як часто буває спочатку - по них ворог бив зі стрілецької зброї. Потім калібри збільшував. А далі по українських солдатах вдарив із міномета.

Андрій, військовослужбовець Збройних сил України:

Були постріли, була автоматична зброя, кулемети були... А по нашим сусідам були більш потужні пригоди, десь 82 чи 120 калібр, а по нас приходи з АГС.

Олексій, військовослужбовець Збройних сил України:

Примерно около 11-11:30 часов дня были взрывы на соселней позиции. Где-то выстрела 3, 4 было до пяти. Как раз мы с ребятами работали.

Невдовзі після обстрілу над нашими позиціями пролетіли одразу декілька ворожих дронів.

Олексій, військовослужбовець Збройних сил України:

Я услышал пролетание беспилотников, прямо над головой. Даже предупредил ребят, что мы сразу ушли, спрятались. Был сперва один, такой звук слабый, а потом второй прилетел - и они взмыли вверх и ушли.

Працюючи тут, на позиціях, ми зустріли Оксану.

До цього я служила у фронтовому госпіталі.

Бойовий медик, а тут ще й стрілець Оксана відбуває свою першу фронтову ротацію. Каже, коли їхала на передову, думала, буде трохи легше.

Оксана, військовослужбовиця Збройних сил України:

Трошечки складніше, ніж я уявляла. - А чому? Побут чи обстріли? - Ну, обстріли я спокійно відношуся, а от бит… Ну я панянка, мабуть, балувана. - Але тим не менш - ви тут! - Так - пристосувалася.

А ось до туги за рідними пристосуватися складніше, - розповідає Оксана. Тож принагідно - через нас передає звістку для тих, за ким скучила найбільше.

Оксана, військовослужбовиця Збройних сил України:

Я б хотіла передати привіт своїм дітям, Миколаю і Єві, може побачать у новинах. - А що хочете передати? - Що дуже люблю їх і чекаю на повернення до них.

Що ж до загальної ситуації на фронті, після вчорашнього вечірнього загострення - становище тут знову трохи стабілізувалося...