Ціни на продукти знову повзуть вгору: які товари найвідчутніше набрали в ціні [ Редагувати ]
Швидше й вище. Цей олімпійський принцип справедливо можна застосувати до... українських цін! Бо вони зараз встановлюють рекорди.
Харчі дорожчають буквально щомісяця! І навіть ті продукти, з виробництва яких ми є одними зі світових лідерів. Приміром, вартість олії. Наша соняшникова на полицях закордонних крамниць коштує дешевше, аніж у нас.
Тож які товари набрали в ціні найвідчутніше? І які економічні прогнози на цей рік дають експерти. Наша Ярина Марків готова наочно показати інфляцію на магазинних цінниках.
Вони мчать вгору зі швидкістю світла, і навіть не думають зупинятися. Ціни на харчі знову б'ють рекорди! Торік декотрі стратегічні подорожчали ледь не вдвічі! То що саме і наскільки? Чому? І головне, як влада планує приборкати цей ціновий галоп?
Про все по порядку. І почнемо з абсолютних рекордсменів. Овочі борщового набору злетіли у вартості на 96%!
Ну і головний інгредієнт національного супу - попереду в рейтингу. Буряк подорожчав за рік на майже 150%. Не сильно відстали й колеги по каструлі.
Навздогін за ними - морква.
Іван, продавець:
На десятку буквально по сравнєнію с прошлим роком. Воно всьо здорожчало.
Усе, крім... картоплі. Бульба потішила українців - і покотилася проти цінового буревію - здешевшала на 14 %.
Галина, продавчиня:
15 гривень. Картошечка не подорожчала. Покупців? Ну, малувато.
Але однією картоплею довго ситим не будеш. Треба розділити гроші й на інші харчі. А це - справа не з простих, розповідає пенсіонерка Світлана Сергіївна. Жінка ходить на закупи раз на тиждень-півтора. Суму з собою бере скромну і завжди однакову - 2 сотні. Проте через стрімке подорожчання, щоразу купує все менше.
Світлана Сергіївна, пенсіонерка:
Прикинула, что сегодня могу купить, получается, что на одну четверть надо уменьшить того, что я запланировала.
Тому цього тижня доведеться обійтися без чаю, - додає жінка. Натомість на залишок...
Возьму масла растительного и все - мои двести гривен на сегодняшний день. Отавила на масло 60. А раньше ведь масло было 40 где-то там.
Золота... на вагу золота. Соняшникова - посіла почесне друге місце на п'єдесталі здорожчання. Торік олія побила власний рекорд - підскочила в ціні наполовину. І це попри те, що Україна - один зі світових лідерів із вирощування соняхів. Та й врожай був щедрий - 16 мільйонів тонн (16, 3 млн тонн) насіння. А ВСЬОГО зернових та олійних культур зібрали 106 мільйонів тонн! Це - абсолютний максимум за всю історію! Виникає запитання - звідки беруться ТАКІ ціни?
Сергій Фурса, економіст:
Українські аграрії і врожай отримують великий, і можуть продати його дорого. Будь-який фермер бачить - ціна в Україні ціна в Польщі. Да, якщо ціна в Україні нижча - до побачення, я піду продам в Польщу
Тож лакмусовим папірцем здорожчання з одного боку - є експорт. Через кліматичну й коронавірусну кризи ціни на продукти харчування у світі рекордно зросли. А це - переписує цифри й на українських цінниках. Виробникам не вигідно продавати товар удома, бо за кордоном - високий попит, а отже й хороший прибуток. От і продали іноземцям третину зібраного врожаю зерна.
Микола Бабенко, виконавчий директор Асоціації "М'ясної галузі":
Корми подорожчали з листопада 2020-го року на 50%. Відповідно, коли в структурі собівартості корми займають 70-80%, то це мова йде за здорожчання всіх видів мяса.
Альона, продавчиня м'яса:
Було стегно там теляче 220... двісті було, а зараз 225. На 25 гривень і це буквально за неділю піднялась ціна. Свинина - поставили знову ту ціну, яка була перед новим роком. Куриця подорожала дуже сильно.
Філе - майже на 30 гривень. І... яйце курку не вчить, а... слухається.
-Здорожчали? Сильно? - Ну, да. - Можете приклад навести? -Тридцять два, тридцять три були.
А зараз десяток подекуди коштує майже сорок п'ять!
Микола Бабенко, виконавчий директор Асоціації "М'ясної галузі":
І яєць, і гречки, й цукру, що за рік теж подорожчав на рекордну третину. Й усіх інших харчів. Бо коли підіймається собівартість, важчає й цінник. Жоден фермер чи торговець не хоче працювати собі в збиток. Захмарні тарифи "поклали на лопатки" більшість українських виробників, - ділиться експерт хлібопекарської галузі. Аграрії скорочують посіви, підприємства стають нерентабельними. Декотрі вже зупинили роботу.
Олександр Тараненко, перший віцепрезидент Всеукраїнської асоціації пекарів:
Ціна на газ збільшилась за рік в 10 разів. Крім того, за останні місяці суттєво майже в півтора раза здорожчало борошно. Ми просто не можемо так швидко відреагувати ціною і тому ми вимушені просто працювати в збиток.
Собівартість виробництва хліба зросла наполовину, а ціна - поки що піднялася на чверть.
І це - не межа. Буде ще дорожче, - кажуть економісти. Інфляцію в Україні не спинити. Бо її ми... імпортуємо!
Сергій Фурса, економіст:
Американці надрукували дуже багато доларів. Ці долари розійшлися по світу і розгойдують цю гойдалку цін. Тому на нас просто тиснуть і ми тут самі нічого особисто врегулювати не можемо.
А уряд - намагається... Запровадив державне регулювання цін на "соціальні" харчі - хліб, борошно, олію, цукор, деякі види круп. На них обмежив торговельну націнку до 10%. Експерти натомість кажуть:
Сергій Фурса, економіст:
Це дуже погана ідея. Якщо держава починає регулювати ціни на певний товар, то цей товар просто зникає, тому що виробникам його невигідно виробляти.
Та все ж .....
Олександр Тараненко, перший віцепрезидент Всеукраїнської асоціації пекарів:
Треба віддати належне, уряд пішов нам назустріч. На останню декаду січня нам вже надали можливість придбати газ за пільговими цінами.
А на Банковій допомогти народу задумали в інший спосіб - продовольчими картками. Їх планують видавати українцям з мінімальними доходами. Щоправда, на яку суму і як саме - в Офісі Президента ще не вирішили.
Олег Устенко, радник Президента України з економічних питань:
Є різні можливості розподілу - від прямого супсидіювання. Просто перекази на картки. Є можливість застосовувати дію.
Киян така ініціатива спантеличила.
-Ну до чого ми йдем? От куда ми йдем? Вже до карточок доходим.
А на думку експертів....
Сергій Фурса, економіст:
Це позитивна ініціатива. Якщо ми адресно допомагаємо саме тим людям, для яких подорожчання товарів є болючим , то ми витрачаємо набагато менше коштів. І тут є соціальна справедливість.