Жінка з Гостомеля збирає свідчення українців про російські воєнні злочини [ Редагувати ]
Тетяна з 12-річним сином спершу плакали, а потім далися в біги.
Гостомель… Зараз це місто деокуповане, але у лютому та березні ситуація в гостомельському аеропорту теж була пеклом, як і на "Азовсталі". Орда будь-що намагалася взяти летовище. Росіяни нещадно руйнували містечко. Та воно - вистояло. Хоча багато жителів залишилися без даху над головою. І все, що лишилось для них - це спогади і фото руйнувань після "русских освободителей".
Наша Ольга Лучек познайомилася з однією із мешканок Гостомеля, яка втратила все. Окрім віри у справедливість. Зараз жінка збирає свідчення українців про воєнні злочини рашистів. Аби вони неодмінно понесли за них покарання.
Київська область, Гостомель, провулок Мальовничий. Після приходу туди російських військ вціліла лише ця адресна табличка. 24 лютого зранку саме тут жителі цієї вулиці побачили рій російських гелікоптерів, котрий атакував аеродром у перший день війни.
Тетяна з 12-річним сином спершу плакали, а потім далися в біги. Кожна хвилина паніки тоді могла коштувати життя.
Тетяна, переселенка з Київської області:
Коли ми прокинулися з дитиною, бачили як все гримить, палає, полетіли в ряд 10 гелікоптерів, полетіли поряд з ними истрибители. Це було, ну фактично, вони летять у мене в спальні, + З кожною хвилиною, з кожною секундою збільшення кількості вибухів у вікні і вони були саме вже у нас на полі, я вже їх бачила, дитина все більше кричала, і у мене не було скажемо вже так вагань. Коли трішечки стихло, я посадила дитину у машину, накрила його пледом на задньому сидінні, оділи куртку і в чому ми були, в тому вийшли.
Тікали Гостомельським лісом. І вже у перші години війни там також бачили військову техніку.
Тетяна, переселенка з Київської області:
Бачили воєнну техніку, танки, дитина була досить налякана. Після того як ми приїхали у безпечне місце, а це через сутки, він два тижні вночі кричав.
Росіяни вперто намагалися прорватися до Києва. Через провулок Тетяни. 12 будинків, які стояли в ряд, тут повністю зруйновані. Більше того, окупанти розстріляли і одного з сусідів Тетяни. У їхньому чорному списку була і вона, жінка працювала в органах влади. Жителі Гостомеля не чекаючи, одразу ж дали свідчення прокуратурі, зібрали фото та відео.
Саме їхні заяву першою розглядатимуть у Європейському суді.
Тетяна, переселенка з Київської області:
Це геноцид, геноцид не тільки нас як нації, а взагалі світу. Серед нас є не лише українці, є представники й інших національностей, тому ми можемо говорити про загальний геноцид.
Зараз Тетяна збирає докази та свідчення постраждалих у цій війні.
Тетяна, переселенка з Київської області:
Людина пише свою історію, що бачила, що сталося, я це все формую в один файл, надаю відео факти, все, що можна фото-відео-фіксацію, якщо, не дай Бог, є смертельні випадки, то свідоцтво про смерть, я це все формую і віддаю адвокату. Вже адвокат збирає всіх до одного і цей колективний позов до країни-агресора від нас українців, які постраждали від їхніх рук.
Тетяна каже, як би ворог не намагався прорватися до столиці чи то першого дня війни, чи то через два місяці - йому це не вдасться. А кожному українцю радить не падати духом...
Тетяна, переселенка з Київської області:
Зібрати всю силу і волю в кулак і послати всіх росіян в слід русским кораблем, швидко таким точковим ударом. Нашої сили волі внутрішньої вистачить на всіх. Фактично зараз ми захищаємо світ, не тільки свою землю, а всю Європу, ну, вибачте європейці, але це так.
