Дев'ятирічну Поліну врятували харківські та львівські медики [ Редагувати ]

Харківським та львівським медикам вдалося врятувати дев'ятирічну Поліну з Харкова, яку важко поранило осколком в плече та шию, коли росіяни гатили по місту з артилерії. Дівчинка цієї миті дивилася мультфільми. Уламок пройшов поряд із сонною артерією, а плечовий суглоб буквально роздробило. Як почувається Поліна - розкаже Вікторія Балицька.

Дев'ятирічна Поліна пригадує: 26 травня дивилася мультфільм у своїй кімнаті. Раптом почула звуки вибухів, і одразу ж - нестерпний біль у правому плечі.

Поліна, поранена:

Меня ударной волной на одеяло кинуло, я упала. У меня было одно ухо укушенное и я руку не чувствовала. Только была в шоке и все.

Поліна пам'ятає голос та очі мами, яка забігла до кімнати. Маргарита була на кухні, коли на подвір'я їхнього будинку прилетіло два снаряди.

Маргарита, мама Поліни:

Побежала к Полине, забежала в комнату видно ничего не было. Ну как, я не слышала ее потому что как оглушенная, понимаю, что она где-то на кровати начинаю кричать ее звать. Потом увидела ее всю заплаканную говорю прыгай на меня. Надо бежать прыгай. Она говорит что-то я говорю прыгай побежали она - ручка, ручка. Я понимаю по губам смотрю у нее рука все в крови. То есть полностью и кофта, все, кровь ужасно текла.

Швидка примчала за п'ять хвилин, і дівчинку повезли до Харківської лікарні. Всю дорогу не вщухали обстріли - усім, крім водія, довелося лягти на підлогу. Поліна стікала кров'ю, проте лікарі витягли осколки та стабілізували стан дитини, а вже поранену дівчинку повезли до Львова.

Ірина Чаплоуцька, ортопед-травматолог травматологічного відділення:

Поранення дуже складне. Тобто в частині, яка наближена до плечового суглоба, кістки - вона була роздроблено набагато уламків, які фактично були розсіяні по всій частині біля плечового суглоба. І мета була на нашому етапі стабілізувати та забезпечити умови для зрощення того перелому.

У лікарні Поліну підтримував її братик. Павла з батьком не було вдома, коли поранило сестру. Хлопчик в усьому допомагав Поліні під час її лікування і дуже за неї хвилювався.

Павло, брат Поліни:

Паша дай поиграть, иногда говорит Паша позови маму, Паша подай мне это, Паша положи, Паша помоги мне, Паша иди сюда. Я когда зашел я побледнел, под аппаратами. Я даже перепугался за Полю.

Життя Поліни вже поза небезпекою. Але дитина отримала важку психологічну травму, яка дається взнаки.

Маргарита, мама Поліни:

Когда начинается приступ паники, вместе дышать с ребенком. Чтобы она рисовала. И назначили пока медикаментозно. А в дальнейшем сказали будет работать психолог. Потому что у ребенка после того дня конечно ночами она не спит. Постоянно снится этот момент взрыва. Боится очень резких звуков движений. Ей постоянно кажется что она падает, что что-то щас взорвется и начинаются панические атаки.

До війни Поліна займалася айкідо, тхеквондо і танцями. Поки дівчинка мріє про мить, коли вийде з лікарні.

Поліна, поранена:

Я хочу быстро из больницы выписаться, чтобы война закончилась и покататься на велике. Чтобы у меня появился велик.

Зараз Поліна в Італії на реабілітації. А разом з нею - мама і братик. Усі сподіваються повернутися до рідного Харкова.