Збирав медобладнання, ліки та інструменти: бойові будні військового медика [ Редагувати ]

Поки військові пакували зброю, він збирав медобладнання, ліки та інструменти. Про бойові будні військового медика - розповість Євген Соломін. 

Для Віктора війна розпочалася з дзвінка з повідомленням, що треба прибути в прикордонний загін. Чоловік спершу вирішив, що мова про чергові навчання. Але цього разу все було насправді.

Віктор - військовий фельдшер Мукачівського прикордонного загону. Поки військові пакували зброю, він збирав медобладнання, ліки та інструменти. І у складі зведеного загону рушив на схід.

Віктор Кердівара, фельдшер Мукачівського прикордонного загону:

Ми розташувались у населеному пункті Курахівка. Неподалеку від міста Курахове. Ми прикривали рубежі у напрямку Авдіївки.

З лінії фронту у військовий шпиталь привозили важкопоранених. Часто їхнє життя залежало від швидкості надання медичної допомоги.

Тому зв'язок з тактичними медиками був вкрай важливим - допомогу починали надавати практично в окопі.

Віктор Кердівара, фельдшер Мукачівського прикордонного загону:

Розуміння: день - ніч, свято - не свято немає. Максимально надавати, не думаєш про себе, а думаєш про хлопців, що вони в тяжких умовах. Не всіх хлопців вдалося привезти звідти.

Трапляються на війні й дива. У житті Віктора це було двічі. Вперше привезли пораненого з міною у грудях. Як вона не вибухнула при транспортуванні - самому Богу відомо. Перш ніж за справу взялися медики - довелося викликати саперів.

Віктор Кердівара, фельдшер Мукачівського прикордонного загону:

Сапери вийняли й вони почали її знешкоджувати, і вона дійсно виявилась бойова, і гул був такий.Дійсно, було диво.

Вдруге доля усміхнулася військовому медику в день, коли шпиталь переїздив на нове місце. Ймовірно, місцеві "ждуни" повідомили рашистам про об'єкт, і вони почали його накривати мінами та ракетами.

Віктор Кердівара, фельдшер Мукачівського прикордонного загону:

Тоді вони нас цілий день утюжили цією артилерією, але ми звідти вийшли - жодного пораненого, жодного загиблого. Це було чудо, і цю дату заповнимо назавжди.

Нині старший сержант Держприкордонслужби на ротації. Але готовий будь-якої миті йти на фронт. Бо так можна наблизити перемогу.