На Чернігівщині впроваджують екопрограму FOREST RECOVERY [ Редагувати ]
Зберегти ліс в умовах війни. В Україні вже понад пів року діє програма FOREST RECOVERY. Разом із громадами та за підтримки міжнародних партнерів фахівці Держпідприємства "Ліси України" рятують занедбані площі, висаджують там дерева. Або ж доглядають за самосійними лісами.
Як наслідок - урятована природа, нові робочі місця, території для дозвілля… До екопрограми вже долучилося понад 100 громад у різних областях України. Роман Барашев розкаже в деталях. Його репортаж із Чернігівщини.
Працюю помічником лісничого. В мої посадові обов'язки входить охорона лісу, займаюсь документальною роботою, навчаюся електронного обліку деревини.
Професію лісничого обрала, бо закохана у природу рідного краю - розповідає Тетяна. Шкодує, що зараз люди не можуть вільно відвідувати ліси - після воєнних дій 2022-го чимало територій досі забруднені вибухівкою.
Цей ліс - штучний, його висадили фахівці. А ось цей - самосійний, тобто створений природою.
Тетяна Красник, помічниця лісничого Остерського лісництва ДП "Ліси України":
Самосійний ліс хаотично розміщений. Головна порода тут - сосна звичайна, зростає осика, груша зростає, і там десь вдалині можна побачити березу повислу.
Самосійні ліси здебільшого утворилися на колись покинутих сільськогосподарських землях - їх треба сприймати як подарунок природи, каже Тетяна.
Тетяна Красник, помічниця лісничого Остерського лісництва ДП "Ліси України":
Самосійні ліси мають сильний генетичний фонд, який здатен боротися з різними шкідниками, хворобами та бути стійким до кліматичних змін, які зараз відбуваються у світі.
Юрій Болоховець, генеральний директор ДП "Ліси України":
Ми ніколи руками не створимо щось краще. Тому що природа врахувала і породний склад, і густоту насадження, і біорізноманіття. Десятки тисяч гектарів таких лісів щорічно знищується, вони розорюються. Наша країна належить, на жаль, до країн з найбільшим розорюванням в Європі.
Щоб зберегти ці острівки живої природи, державне підприємство "Ліси України" заохочує громади передавати самосійні ліси чи занедбані ділянки комунальної власності у державний лісовий фонд. Тоді до роботи стають лісівники-професіонали.
Юрій Болоховець, генеральний директор ДП "Ліси України":
Якщо жити одним днем, то набагато вигідніше продати на аукціоні право володіння цієї ділянки, ліси будуть викорчувані. Але якщо ми хочемо жити в комфортних умовах, дихати чистим повітрям, пити чисту воду, ми повинні знаходити баланс між лісом та між ріллею, одним словом - між економікою й екологією.
Громади Чернігівщини - серед лідерів за участю у проєкті FOREST RECOVERY. І вже мають від того чималий зиск.
Віта Кучма, секретар Кіптівської сільської ради:
По-перше, це податок на лісові землі, які включають земельний податок і рентну плату. Орієнтовно - це більше мільйона за рік. Це збереження лісів від пожеж. ДП "Ліси України" зобов'язується ліквідувати займання в лісових масивах.
Юрій Болоховець, генеральний директор ДП "Ліси України":
Навіть в умовах війни, коли ми маємо обстріли, навмисні підпали, нам вдалося втричі зменшити кількість пожеж, і більше ніж в 40 разів зменшити площу пожеж.
А це ще один бонус - працівники держпідприємства облаштували для жителів села Кіпті локацію безпечного відпочинку: з тренажерами, альтанками та майданчиками для дітей. Напередодні тут відбулося невеличке свято - лісівники пригостили дітей продукцією власного виробництва, яку продаватимуть у таких рекреаційних зонах.
- Це березовий сік, наприклад, "Бадьорість" - він з шипшиною. Ось, наприклад, крем-мед з лимоном і імбиром - це ми виробляємо на Волині.
- Прийшли відзначити перший день канікул. У чоловіка був день народження, ми сюди приїздили на сімейний відпочинок. Шашлик ми жарили, тут можна, як замовити, так і свій прийти пожарити.
Перший дохід від реалізації деревини лісівники зможуть отримати лише за кілька десятків років. Тобто нинішня програма зі збереження лісу - це внесок у далеке майбутнє. Але надважливий - кажуть захисники природи. На космічних знімках видно, що в Україні - близько 2-х мільйонів гектарів самосійних лісів чи занедбаних площ, які потребують професійного догляду. За майже рік дії проєкту у держфонд передано лише 20 тисяч гектарів.
