У Кропивницькому провели акцію на підтримку полонених і зниклих безвісти [ Редагувати ]

Родини полонених та зниклих безвісти українських бійців провели акцію-нагадування у Кропивницькому. Пів сотні людей вийшли зі світлинами героїв та національними прапорами на центральну площу. Історії героїв, на яких чекають удома, зібрала Олена Бринза. 

У центрі Кропивницького з пів сотні рідних полонених та зниклих безвісти бійців 57-ї та 56-ї бригад.

Наталія Корженко, дружина безвісти зниклого військовослужбовця:

Він казав все круто, все харашо, не переживайте, і все 18 числа о четвертій годині вечора він подзвонив, сказав, що вони їдуть на позиції й пропав. Ми його дуже любимо і дуже чекаємо, і дочекаємось обов'язково.

Зниклого безвісти Олександра Корженка чекають батьки, дружина, діти та сестри. Родина доєднується до кожної акції-нагадування. 

Яна Корженко, сестра безвісти зниклого військовослужбовця:

Зник безвісти в селі Берхівка, Бахмутського району. Ми не знаємо, що з ним, невідомо взагалі нічого.

До акції-нагадування доєднуються не лише родини з Кропивницького, а й з області та сусідніх регіонів. Пані Галина приїхала з Вінниччини.

Галина Ткачук, дружина безвісти зниклого військовослужбовця:

Я хочу привернути цією акцією мирною всіх людей до того, що там хлопці наші в пеклі, і пекло в нас в душі, рідних, і дуже шкода, що є такі українці, що забулися, що в нас війна, люди добрі не забувайтеся, допомагайте ЗСУ, донатьте, допомагайте людям, які втратили близьких, які зникли безвісти, тому що в них зараз пекло в душі, я не знаю, що далі мені робити, він - сенс мого життя.

Сина Наталі вважали безвісти зниклим рік і два місяці, і навіть були свідчення, що він загинув. Але зараз Червоний Хрест підтвердив: її син у полоні.

Наталія Вечірковська, мама полоненого:

Знаю, що живий він, що в полоні, більше ніяких свідчень не маю про нього.

Родини полонених та безвісти зниклих захисників об'єднані спільним болем. Вони часто збираються на акції та підтримують одне одного.

Наталія, мати полоненого:

Всім, чим можемо, і словом, і допомог, яка потрібна. Їздимо на акції всякі, їздимо в координаційні штаби, кругом їздимо, наші дєвочкі з остальними їздили за кордон, в Червоний Хрест, і кожний за всіх каже, не тільки за одного свого сина чи чоловіка, всі за всіх, ми всі разом, ми одна родина.

Такі акції проводять не тільки для того, щоб підтримати одне одного, а головно, щоб нагадати світові про бранців кремля.