Шахраї полюють на волонтерів: як не втратити гроші [ Редагувати ]
Шахраї, які полюють на волонтерів. Відомі всім телефонні або інтернетні шахрайські схеми з початком повномасштабного вторгнення торкнулися і людей, які збирають донати на підтримку українських військовослужбовців та переселенців. Герой сюжету - наш колега кореспондент і також волонтер. Його ошукали, коли він відкрив свій перший великий збір для ЗСУ. А от тепер втратив усі кошти. В чому була його помилка і як не натрапити на гачок шахраїв - розкаже Олена Логінова.
Євген Лесной, кореспондент, волонтер:
Було багато випадків, коли волонтери не викриваються, не пишуть, що це сталося, тому що їм так само соромно, тому що люди збирають гроші, а потім така історія відбувається...
Євген став жертвою шахраїв. Каже, збирав кошти на ремонт автівки для одного з підрозділів ЗСУ. Розмістив оголошення у Фейсбуці. В одному з банків відкрив окремий рахунок. Люди охоче відгукнулися - за два тижні вдалося зібрати майже всю необхідну суму.
Євген Лесной, кореспондент, волонтер:
Зібрали понад 63 000 грн і це було таке піднесення, тому що взагалі це був перший збір великий, до цього сам донатив.
Але треба було 79 тисяч, тож збір тривав. Втім, одного дня Євген отримав повідомлення в Телеграмі нібито з відділу фінансового моніторингу банку.
Євген Лесной, кореспондент, волонтер:
Я дивлюсь, відкриваю Monobank, галочка верифікації синя. І текст: ми вимушені прикрити збір, тому що ви щось там не повідомили, не узгодили.
Ці фото з екрана телефону Євген встиг зробити під час розмови, як потім з'ясувалося, з псевдобанкіром. Співрозмовник наголошував: на збір встановлені певні обмеження. Щоб їх зняти, треба пояснити банку мету збору.
Євген Лесной, кореспондент, волонтер:
І одразу іде дзвінок. Я відповідаю, ставлю на гучномовець і починаю розмовляти...
Євген каже: і у повідомленнях, і під час розмови все було дуже правдоподібно. На емоціях він втратив пильність. Тоді, як шахраї почали диктувати йому, що саме робити для розблокування збору.
Євген Лесной, кореспондент, волонтер:
Заходьте в "банку". Ви маєте зараз ці гроші, які є, перерахувати на дебетну карту, на дебетній карті не має бути грошей. Все це відчуття такої правильності, якоїсь такої... я перераховую. Після чого мені кажуть: зайдіть туди, туди і там зверху введіть такі цифри, я ввожу цифри. І одразу поясняють, зараз ці гроші вийдуть через банк і повернуться знов на "банку". Це потрібно для того, щоб розблокувати "банку". Ось так...
Після того, як Євген увів цифри, його попросили ще трохи зачекати. Та кошти на волонтерський рахунок так і не повернулися. Схожих схем виманювання грошей з волонтерських карток - безліч, кажуть експерти. Торік, за даними Національного банку, було зафіксовано понад 270 тисяч таких оборудок. А загальна сума викраденого перевищила 800 мільйонів гривень! Цьогоріч статистика трохи менша, але це не значить, що шахраї схаменулися.
Олександр Ульяненков, начальник відділу протидії різновидам онлайн-шахрайств Департаменту кіберполіції НПУ:
За кількістю звернень зараз топ-1 - це "не доставка товарів", це пов'язано із сезонністю і взагалі з простотою такого злочину. Це прохання про допомогу, це фішинг і це дзвінки під приводом фінансових установ. І на сьогодні вже є поширеними дзвінки від операторів зв'язку, тобто отримується доступ до вашої sim-карти.
"Фішинг" - у перекладі з англійської "риболовля", це коли шахраї ловлять жертву на гачок у вигляді повідомлень нібито від авторитетних установ чи популярних сервісів. Саме це і сталося з нашим героєм.
Руслан Болгов, експерт з кібербезпеки:
Перша помилка - людина повірила і взяла за аксіому те, що йому телефонує і пише безпосередньо банк. Він це взяв за знання, яке не потребує доказів, і це була перша помилка. Друге, він почав вестись на поводу і слухати, нібито, службу безпеку банку, яка пішла розказувати, що робити з вашими грошима.
Не дати жертві отямитися від шоку та обміркувати все як слід - основна тактика шахраїв. Друга складова - це швидкість: усе треба вирішити терміново, просто зараз! Емоції беруть верх над здоровим глуздом, дається в знаки хвилювання. Внаслідок такого психологічного пресингу людина втрачає гроші.
Андрій Шевчишин, член Українського товариства фінансових аналітиків:
Це соціальний інжиніринг, людину вивчають, вивчають, як вона буде себе поводити в різних моментах. Як вона поводиться на стрес, як вона реагує на різні роздратування. І якщо вона емоційна, то її легко спіймати на таке швидке рішення.
В умовах війни під особливим "прицілом" у зловмисників - волонтери. Ті, хто щодня збирають гроші на допомогу бійцям, хворим, переселенцям...
Руслан Болгов, експерт з кібербезпеки:
Будь-яка людина, яка волонтер і збирає кошти, вона під ударом. Тобто не очікував - це неправильне слово в даній ситуації. Ви повинні очікувати це в будь-яку секунду, в будь-яку хвилину, коли ви збираєте кошти. Ви будете під ударом шахраїв постійно.
Кожен, хто публікує оголошення в Інтернеті про збір грошей, має пам'ятати кілька основних правил.
Андрій Шевчишин, член Українського товариства фінансових аналітиків:
По-перше, банк ніколи не буде до вас телефонувати і вимагати якісь дані чи підтверджувати якісь дані. Не банки ініціюють ці рухи. Банк, в більшості банків автоматично все блокується, вони не розбираються, в більшості випадків, якщо щось трапилось - вас тупо заблокували. А потім будемо виясняти - пішло, не пішло, це простіше для того, щоб зберегти кошти.
Олександр Ульяненков, начальник відділу протидії різновидам онлайн-шахрайств Департаменту кіберполіції НПУ:
Банк ніколи не буде у вас просити надати свій CVV-код, це однозначно, або інші дані, окрім останніх чотирьох вашої карти, вся інша інформація у них є в базі. Якщо вам вже дзвонять з такого приводу і номер вам невідомий, чи оператор невідомий, треба покласти слухавку і перетелефонувати відразу на той номер, який у вас вказаний безпосередньо на карті вашого банку, в якому ви обслуговуєтеся, або в додатку.
Також експерти радять подбати про захист своїх персональних даних. Зокрема, не залишайте свій номер телефону на незнайомих сайтах, особливо якщо до нього прив'язані банківські рахунки. А паролі доступу до карток і додатків вигадуйте складні!
Андрій Шевчишин, член Українського товариства фінансових аналітиків:
Менше користуйтеся публічними Wi-Fi, бо іноді ваші дані можуть бути перехоплені. Особливо не користуйтесь публічними вай-фаями, коли ви здійснювали якісь платежі, тобто, коли ви дійсно оформлюєте платіж, вносите свої показники картки. Не світіть ці картки, тобто в публічних місцях не показуйте і не крутіть своєю карткою, не давайте її сфотографувати. Ось така фінансова гігієна.
Наш герой звернувся у службу безпеки банку, написав заяву в поліцію. У справі вже відкрито провадження. Втім, правоохоронці наголошують: знайти і покарати зловмисників у таких випадках непросто. А отже, краще за все діяти на упередження і дотримуватися правил фінансової безпеки, аби не втратити гроші.
