Не мовчи: у Києві пройшла акція на підтримку полонених [ Редагувати ]
Акція на підтримку українських військовополонених та цивільних заручників відбулася у Києві. Її присвятили журналісту інформаційної агенції "УНІАН" Дмитру Хилюку. Його викрали окупанти у селі Козаровичі рівно 3 роки тому. Роман Барашев побував на заході й розповість більше.
"Полон убиває. Не мовчи". Родичі, друзі, знайомі військовополонених та цивільних заручників, що перебувають у російській неволі, зібралися на вже традиційний захід на підтримку українських в’язнів, яких роками тримають в російських катівнях.
Тетяна Теплюк, медпрацівниця полку "Азов":
Хочу, щоб якомога швидше наші полонені вийшли з того пекла, яке я теж пізнала. І тому я тут. Я була в складі полку "Азов", була в Маріуполі, пройшла весь цей шлях.
4 місяці в Оленівській колонії, потім 4 місяці в Таганрозькій тюрмі. Тетяну звільнили за обміном 31 грудня 2022 року. Тепер вона веде боротьбу, щоб привернути увагу до тих, хто досі в російській неволі. І підтримати батьків та родичів ув'язнених.
Тетяна Теплюк, медпрацівниця полку "Азов":
Коли я вийшла з полону, коли хлопці виходять з полону, ви знаєте, це найкраще психологічне лікування, оце відчуття, що нас чекали, чекають, що за нас стоять.
російський полон - це жахливо, бо полон у них побудований на знищення, поступове знищення людини. Духовно і фізично.
У сьогоднішньому заході окремо згадують цивільних заручників. За даними омбудсмена, росіяни незаконно тримають за ґратами близько 20 тисяч мирних українців.
Михайло Ганницький, шеф-редактор інформаційної агенції "УНІАН":
З цивільними ще складніше, тому що нема у світі юридичного механізму обміну, звільнення заручників. За всіма міжнародними конвенціями, за здоровим сенсом, цивільних людей не можна затримувати, але російська федерація не зважає ні на які правила.
Сьогодні виповнюється 3 роки відколи окупанти викрали журналіста інформагенції "УНІАН" Дмитра Хилюка. Сталося це в його рідному селі Козаровичі на Київщині під час наступу росіян на початку повномасштабного вторгнення.
Тетяна Поляковська, кореспондентка інформаційної агенції "УНІАН":
Діма багато років є моїм колегою. Дуже класна людина - добра, весела. Душа компанії, я не знаю нікого, хто б не любив Діму. Професіонал своєї справи. Дуже боляче розуміти те, що зараз з ним відбувається.
Найостаннішу звістку про Дмитра - його колеги почули восени від звільнених військовополонених, що перебували з ним в одній камері.
Михайло Ганницький, шеф-редактор інформаційної агенції "УНІАН":
Знаємо, що його піддають катуванням в росії, що йому не надають медичну допомогу, над ним знущаються, намагаються зламати його дух.
Дмитро є уособленням цивільних громадян України. Вони не мають юридичного статусу, вони перебувають в СІЗО, в тюрмах без звинувачень, без якихось юридичних формулювань.
За три роки родичі та колеги Дмитра не отримали від нього жодного листа. Росіяни забороняють із ним комунікувати й українським правозахисникам.
Михайло Ганницький, шеф-редактор інформаційної агенції "УНІАН":
До них росія не пускає представників нашого омбудсмена, представників міжнародних. Інколи до них має доступ Червоний Хрест.
Крім родичів та близьких військовополонених і цивільних заручників, на акції було багато небайдужих.
Любов, жителька Києва:
Ми вже десь пів року приходимо. Щонеділі. У мене чоловік військовослужбовець.
