Під обстрілами, під землею: Тарас Шевченко "ожив" у бомбосховищі Харкова [ Редагувати ]
Під вибухи, під землею, але у Харківській опері триває життя. Там підготували прем’єру вистави під назвою "ТГШ. Тарас Григорович Шевченко. Подорож у часі". В основі - недописаний роман футуриста Гео Шкурупія. Він про Шевченка, але не бронзового ідола, а людину - прогресивну й геніальну. І про самодержав’я, яке не прощає любові до України. І це дуже перегукується із сучасністю. На генеральному прогоні побували наші кореспонденти.
У художніх цехах театру кравчині працюють над вбраннями, не піднімаючи голів. Завершують оборки для костюмів актрис балету.
Щас прогон на сцені, щас проверят, шо им подходит, шо им не подходит.
Чоловічі образи головних героїв уже готові.
Цар, москаль, Маркевич, це ось Закревський.
Тарас Шевченко та його оточення на сцені – в осучасненому одязі.
Оксана Морська, художник-модельєр:
Джинсовий ось костюм, тут куртка та джогери. Ну, а це ось хор у нас тоже так. Бачите, ось отаку помітили рубашечки.
Костянтин Пономарьов, художник-постановник:
Те, що ви побачите, це суцільно сучасний костюм, але він весь вирішений в стилістиці XIX століття.
Бо ж головна мета постановки - показати Кобзаря як прогресивну людину свого часу, а не бронзового ідола.
Армен Калоян, режисер-постановник вистави:
І ми хочемо показати, що це жива людина зі своїми владами, болями, любовами. Може, і це товариство мочемордів, що був час, коли він і дуже багато пив, але це були прогресивні люди, які були навколо нього. І Шевченко був дуже популярною людиною.
"Подорож у часі" - так називається опера. Тараса молодого і зрілого зіграють два актори. На екрані слова Гео Шкурупія: Європеєць із ніг до голови, улюбленець гранд-дам і панночок. Кобзар - людина популярна.
- Тарас Шевченко? - Так, це він!
Може хильнути з товаришами.
Гарсон, мерсі, мерщій неси оту пузатеньку мензурку з ромом. І постав мазурку.
Улюбленець панянок. Дві жінки, два кохання.
Я не стрічав вродливішої. Чому ви доля не моя?
Тарасову нестримну життєву енергію передає виступ кабаре.
Гуляти, гуляти! Гуляти, гуляти! І до нестями напиватись!
Вільнолюбства, поезії, сповненої любові до України, Тарасу не прощають самодержці.
Ні вліво, ні вправо, ні волі, ні віршів, це навіть краще, аніж страта. Забороню йому писати! Я власноручно до указу маю що додати. Із забороною писати, малювати. Імперія може володіти землями, але не володіти серцями!
Микита Маринчак, виконавець ролі Т. Шевченка:
Він міг спокійно прийти на російську мову і писати російською мовою, так. Наприклад, бути частиною цієї системи, він не став. Таких людей в нашій історії дуже мало, які не продалися і зробили саме свідомий вибір за Україну, за народ, за літературу свою, за свою, за свою музику.
І ще одна дуже цікава роль.
Я смерть! Прийшла вбивати москаля! У нас там такий танок, кадриль, кадриль. Будем кадріть москаля.
А от чи все їй вдасться - глядачі зможуть дізнатися під час прем’єри вже цієї п’ятниці, 25 квітня. Дату теж обрали не випадково. Саме 25 квітня 187 років тому Шевченка викупили з кріпацтва.
