Зварич: Пора прекратить высказывания в СМИ о законности приватизации "Криворожстали" [ Редагувати ]

Об этом говорится в письме Зварича к Ющенко по поводу жалобы "Инвестиционно-металлургического союза" в Европейский суд по правам человека, опубликованном 21 июля на сайте Украинская Правда. В тот же день, в эфире "5 канала" Роман Зварич подтвердил, что данное письмо действительно было направленно Президенту Украины Виктору Ющенко.

В нем министр юстиции предлагает: "Прекратить любые высказывания в средствах массовой информации относительно дела о законности приватизации ОАО "Криворожсталь", оставив этот вопрос на рассмотрение судебных органов Украины".

А также "Сделать невозможным любое вмешательство, в том числе письменные указания, со стороны должностных лиц всех уровней в рассмотрение дела судами Украины".

Обнародованное ниже письмо Зварича датировано апрелем 2005 года - это его оценка поданного заявления адвокатов ИМС к Евросуду.

Міністерство юстиції України
15.04.2005 номер 33-23-325

Президенту України
В.А. Ющенку

Копія: Прем'єр-міністру України
Тимошенко Ю.В.

Шановний Вікторе Андрійовичу!

До міністерства юстиції України надійшов лист Промислово-фінансового консорціуму "Інвестиційно-металургійний Союз", в якому для інформації було надіслано заяву Інвестиційно-металургійного Союзу до Європейського суду з прав людини, яку було подано 22 березня 2005 року.

В заяві стверджується, що рішенням Печерського районного суду м.Києва було порушено права заявника, гарантовані статтями 6 (право на справедливий судовий розгляд) та 18 (обмеження у застосування обмежень на права) Конвенції про захист прав і основних свобод людини.

Обов'язок представлення інтересів держави в Європейському суді з прав людини покладено на міністерство юстиції України. Згідно з процедурою розгляду справ в Європейському суді з прав людини, зазвичай аналіз заяв починається після отримання Урядом України заяви на комунікацію із Європейського суду з прав людини.

Однак оскільки вказана заява вже була надіслана для інформації до Міністерства юстиції України, було проведено попередній аналіз. Висновки можна узагальнити таким чином:

1. В рішенні по справі "Совтрансавто-Холдинг проти України" Європейський суд з прав людини констатував порушення в Україні статті 6 Конвенції в тому числі в зв'язку із тим, що в Україні існувала можливість скасування судового рішення, яке набуло статусу остаточного, в порядку нагляду.

Рішенням Печерського районного суду м. Києва про перегляд рішення за нововиявленними обставинами було скасовано рішення, які набули статусу остаточних і не підлягали вже перегляду і оскарженню.

Хоча в справі "Інвестиційно-металургійного союзу" мова йде не про скасування рішення в порядку нагляду, тим не менше ситуація є схожою, і Європейський суд з прав людини може застосовувати прецедентне рішення по справі "Совтрансавто-Холдинг прости України" і констатувати порушення в цій справі принципу правової певності, який є складовою частиною права на справедливий судовий розгляд.

2. Крім того, в своїй заяві заявник стверджує, що судовий розгляд як такий не був справедливим, оскільки на суд чинився тиск з боку посадових осіб, в тому числі через публікації в засобах масової інформації. Зазвичай позиція Європейського суду полягає в тому, що суд є неупередженим доти, доки не доведено зворотнє.

Однак в деяких рішеннях Європейський суд припускав, що хоча в справі не містилось конкретних вказівок, як в справі "Совтрансавто-Холдинг проти України", заявник міг мати обґрунтовані сумніви щодо неупередженості судді. Враховуючи заяви посадових осіб України щодо цієї справи, можна прогнозувати, що саме таку позицію може зайняти Європейський суд в справі "Інвестиційно-металургійний Союз проти України".

3. В рішенні по названій вище справі "Совтрансавто-Холдинг проти України" Європейський суд також зазначив, що неспроможність держави створювати ефективну судову владу тягне за собою порушення права на мирне володіння своїм майном, гарантоване статтею І Протоколу І до Конвенції.

Хоча в надісланій в Міністерство юстиції копії заяви не йдеться про заявлене порушення права на мирне володіння своїм майном, заявник має право в ході розгляду справи в Європейському суді з прав людини доповнити свою заяву новими скаргами, які матимуть, крім політичних і правових, ще й серйозні фінансові наслідки для України.

Однак в цьому випадку все залежатиме від наступних рішень українських судів, зокрема, якщо в ході нового розгляду справи заявник отримає restitutio in intergrum, тобто повернення тої суми, яка була вкладена в акції компанії, він, скоріше за все, втратить статус жертви в сенсі його скарг на порушення права на мирне володіння майном.

4. Особливу занепокоєність викликає скарга заявника на порушення статті 18 Конвенції. Сенс цієї частини скарги полягає в тому, що втручання в права заявника відбувалось в зв'язку зі зміною політичного курсу держави.

Останній раз рішення із застосуванням статті 18 Конвенції Європейським судом з прав людини приймалось в справі "Гусинський проти Російської Федерації" в зв'язку із арештом заявника з метою заволодіння його акціями.

Якщо заявнику в справі "Інвестиційно-металургійний Союз проти України" вдасться довести, що заявлені порушення його прав відбулись в зв'язку зі зміною політики держави, це матиме негативний політичний аспект по відношенню до нового керівництва України.

Необхідно також зауважити, що в будь-якому рішенні Європейського суду з прав людини, в якому констатується порушення прав, гарантованих Конвенцією, визначається сума справедливої сатисфакції за завдані порушення. В справі "Совтрансавто-Холдинг проти України" Уряд України відшкодував заявнику матеріальну і нематеріальну шкоду, сума якої становила 625 тисяч євро.

Після попереднього аналізу можна передбачити, що в цій справі, якщо Європейським судом буде констатовано порушення конвенційних прав, сума сатисфакції буде залежати від того, якого висновку дійдуть українські суди.

Якщо заявнику буде повернуто його власність, то можна передбачити, що сума справедливої сатисфакції буде порівняно невеликою - від 2 до 5 тис. євро. Якщо ж вкладена в акції власність за рішенням національних судів повернута не буде, то держава буде змушена відшкодувати пряму матеріальну шкоду (як вказано в заяві - 608 571 428,00 євро), а також нематеріальну шкоду та судові витрати.

Крім того, держава повинна буде під контролем Комітету Міністрів Ради Європи забезпечити відновлення порушених прав заявника, що залежатиме від того, які права будуть визнані порушеними.

Так, якщо буде констатовано порушення статті 6 Конвенції, то відповідно до українського законодавства заявник матиме право на відновлення провадження в справі, що значно затягне питання наступної приватизації ВАТ "Криворіжсталь".

У зв'язку із викладеним вище пропонується:

1. Припинити будь-які висловлювання в засобах масової інформації щодо справи про законність приватизації ВАТ "Криворіжсталь", залишивши це питання на розгляд судових органів України,

2. Унеможливити будь-яке втручання, в тому числі письмові вказівки, з боку посадових осіб всіх рівнів в розгляд справи судами України.

З повагою

Міністр Р. М. Зварич