Антикорупційний суд, посада мера Києва та провал законопроекту про прослушку: як пройшов тиждень у Верховній Раді [ Редагувати ]
Минув уже третій тиждень на шаленій швидкості у Верховній Раді. Конвеєр працює на повну. Депутатам вистачило часу на десятки вагомих законопроектів. Від прокуратури до нового бюджету, від антикорупційного суду до закону про столицю. Але деяких, принципових, рішень таки не вдалося ухвалити.
Проаналізуємо сьогодні, чому ж так сталося. Чи це початок бунту в монобільшості? Отже, про ключові голосування цього тижня - далі - моя колега Катерина Лисенко.
Охопити все і якомога швидше. Верховна Рада працює наповну. Антирокупційний суд, прокуратура, державні закупівлі - і все одне за одним.
Перше й головне - народні обранці одним голосуванням розвантажили антикорупційний суд. Тепер туди не будуть надходити тисячі справ про зловживання чиновників. А йтимуть лише справи, де державі завдано мільйоних збитків.
"У суд, з перших днів його роботи мало бути передано 3,5 тисячі справ. Ми запропонували на початок роботи суду зосередитись виключно на справах НАБУ і САП, це 200 справ", - говорить Галина Янченко, народний депутат, "Слуга народу".
Далі Генпрокуратура. Одним законом там повністю змінили правила гри. У минулому навіть назва - ГПУ, тепер це буде Офіс генерального прокурора. В очільника - значно збільшилося повноважень, а отже і заступників.
"Основну відповідальність за перезавантаження несе особисто генеральний прокурор України - Руслан Рябошапка. Так багато що віддано саме на його повноваження, це і накази і проведення самого конкурсу, це і питання атестації, це і питання переводу, це і питання переходу кримінальних проваджень", - говорить Денис Монастирський, народний депутат, "Слуга народу".
Слідом за правоохоронним блоком економічний. Два роки команда "Прозоро" відстоювала документ, який змінює правила держзакупівель. І ось тепер особиста відповідальність для чиновників запроваджена, лазівка для кумівства ліквідована.
"Ми знижуємо поріг закупівель до 50 тисяч гривень, це означає, що у нас з 50 тисяч грн буде проходити аукціон на всі закупівлі", - говорить Роксолана Підласа, народний депутат, "Слуга народу".
Зайшли нардепи і в політику, зокрема, у закон про столицю. Пропонують повернути райради.
"Повинні бути органи, які будуть займатися господарюванням, побутовими, щоденними, і повинна бути політична посада. Ми переконані, що якщо повернути місцеве самоврядування на рівень районів, і района рада в Києві буде перейматися болями людей на місці - це буде правильно", - говорить Данило Гетьманцев, народний депутат, "Слуга народу".
А повноваження голови КМДА та мера хочуть розділити, бо зараз ці функції об'єднані. Голову адміністрації киянам призначатимуть, а голову міськради - городяни обиратимуть самі. До речі, це може статися вже 8 грудня.
"Партія "Голос" і більшість киян підтримують те, що в Києві має бути одна людина, яка керує містом, і це законно обраний мер, тобто ми даєм людині повноваження, і це мають бути повноваження реальні, а не повноваження церемоніального типу", - говорить Святослав Вакарчук, народний депутат, "Голос".
Та поки закон про столицю лише внесли до порядку деного, до суті законопроекту не дійшли. Як не дійшли і до питання, хто ж рахуватиме голоси на виборах. Центрвиборчком так і не призначили, хоча час для внесення кандидатур - вичерпаний.
"Ми подали від себе там 12-13 кандидатур, інші фракції теж, наскільки нам відомо - теж подали. ми зараз прізвища не говоримо, щоб не створювати ажіотаж цим людям", - говорить Олександр Корнієнко, народний депутат, "Слуга народу".
"Ми кандидатури подали і сподіваємось, що буде збережений квотний принцип, тому що те, що було раніше, коли під килимом ділили цю комісію, і таким чином створювали карману комісію - ми сподіваємось, що такого не буде повторення ганебної практики", - говорить Юрій Бойко, народний депутат, співголова фракції "Опозиційна платформа - За життя".
І якщо за призначення членів ЦВК нардепи не голосували через відсутність подання, то перший законопроект, який у Раді провалили був саме через відсутність голосів у монобільшості. 40 слуг народу не дали права НАБУ та ДБР на прослушку. Опозиція тим паче за таке не стала голосувати. Там взагалі обурені, що їх у раді - ігнорують.
"Поки що ми змушені розглядати виключно ті законопроекти, які подаються або президентом, або фракцією слуга народу. На привеликий жаль, вони задають правила гри - формальні і неформальні, враховуючи те, що у них є більшість", - говорить Сергій Рахманін, голова фракції "Голос".
"Ми зараз в перемовинах з керівництвом Верховної Ради, щоб виділялися спеціальні дні на те, щоб розглядалися законопроекти від опозиції. Парламент - це не тільки більшість. В жодній демократичній країні не буває так, щоб опозиція була позбавлена фактично законодавчої ініціативи. Нам безперечно треба приймати закон про опозицію, який буде врегульовувати в тому числи і ці питання", - говорить Сергій Льовочкін, народний депутат, "Опозиційна платформа - За життя".
Та поки в Раді розглядають те, що пропонує більшість. І навіть у п'ятницю у повній залі голосують законопроекти і розмірковують над бюджетом на наступний рік. Його сьогодні презентували.
"Цей документ є сбалансований, він є реалістичний, і цей бюджет передбачає фінансування всіх пріорітетних видатків", - говорить Оксана Маркарова, міністр фінансів України.
Третина бюджету йде на обслуговування та виплату державного боргу, ріст ВВП передбачений на рівні 3%, курс долара - 28,2. А соціальні виплати приблизно на тому ж рівні, що й цьогоріч.
"Те, що ми побачили - це недопустимо, наприклад мінімальні пенсії залишаються вдвічі меншими мінімального прожиткового мінімуму, і збільшуються всього на 74 гривні, теж стосується і мінімальної заробітної плати. В бюджеті на наступний рік залишається стара тарифна політика Гройсмана-Порошенка", - говорить Юлія Тимошенко, народний депутат, "Батьківщина".
"Я вважаю, що цей бюджет слід перероблювати цілком, наша фракція запропонує свій проект бюджету. І це буде в рамках, в якій має розвиватися соціальна держава. Наше переконання, що Україна має бути соціальною державою, і економіка має бути соціальною, тому що дуже велика бідність, на жаль, сьогодні в країні", - говорить Сергій Льовочкін.
В уряді на всі ці заклики відповідають, що готові до внесення коректив і діалогу з депутатами.