Коронакриза лишила без роботи пів мільйона українців [ Редагувати ]
Малий та середній бізнес відчув карантинний удар найбільше
В Україні вже більше півмільйона безробітних! І це лише ті, хто зареєструвався офіційно. Для працюючих українців також новини сумні зарплати знижуються. Усе через коронакризу!
Як це подолати? Які галузі постраждали найбільше? Та чи є ті, хто навпаки - пройшов карантин без збитків? Інна Томіна з'ясовувала.
Головні повітряні ворота країни - аеропорт Бориспіль
А це головний пункт тих, без кого не злетить і не сяде жоден літак.
Вони направляють, підказують і дають орієнтири, розповідає про робочі будні авіадиспетчер Ігор. Але якщо до карантину команда працювала у позитивній напрузі - зараз інтенсивність упала.
Ігор, авіадиспетчер:
На за зміну було зазвичай десь 120 операцій змішаних. Тобто посадка і виліт. Ну з початку карантину, коли були ще грузові перевезення були ще більш-менш хороша інтенсивність, на цей час маємо десь 40-50 літаків.
Ігор керує літаками вже понад 10 років. Але такого "порожнього неба" ще не бачив. Зазвичай, диспетчери працюють у три зміни. Команда кородинує рух бортів з усіх терміналів аеропорту. Зараз - з роботою справляється і пів зміни.
Сергій Шевченко, в. о. керівника польотів:
Шатдаун ми ще не пройшли, ми в шатдауні ще знаходимось, інтенсивності нема. Польотів нема, у нас зміна 12 чоловік, як правило 5-6 чоловік зараз виходить у зміну і вони з цією інтенсивністю справляються - це змінило їхні зарплати.
Змінило зарплати це зрізало половину! Та завдяки цього, принаймні, вдалося зберегти штат. Бо на відміну від авіакомпаній, які можуть собі розпустити людей, повністю припинити обслуговувати льотний простір і вимкнути аеронавігацію Україна не може.
Андрій Ярмак, виконувач обов'язків директора підприємства "Украерорух":
Без "Украероруху" не здійснюється жодного вильоту або посадки в аеропорт України та жодний літак не може виконати політ в українському небі. Наші основні доходи від користувачів повітряного простору, а саме авіакомпаній. Тому якщо авіакомпанії перестали виконувати польоти, наші доходи також відповідно впали більше 90 відсотків.
І винна тут, до речі, не лише коронакриза. Бо Україна заробляла не тільки на обслуговуванні світових авіакомпаній, а й на їхньому транзиті. Та анексія Криму та збиття Боїнгу змусила нас закрити там повітряні "маршрути".
Андрій Ярмак, виконувач обов'язків директора підприємства "Украерорух":
У нас дуже велика частина повітряного руху закрита до сих пір, а падіння трафіку, особливо в транзитних польотах, складає близько 60 відсотків. Тобто, весь той потік літаків, який проходив через повітряний простір України - просто пішов південніше, через Турцію.
Зараз підприємство очікує на інвестиції та "спалює" фінансові резерви. А ще обраховує мільйонні збитки від пандемії.
Тим часом, у Борисполі заявили, що простій обходиться летовищу в 300 мільйонів щомісяця. Аеропорт працює на п'ять відсотків потужності. Таке круте піке авіаринку вже вплинуло і на інші, пов'язані галузі. Найперше на - туристичну і готельну.
Цей хостел у центрі Києва переважно заробляв на туристах. І саме травень у столиці - завжди був піковий. Та не цього року.
Альона Мельниченко, менеджерка хостелу:
В нас було там максимум 15 людей, з розрахунку того, що хостел рохрахований на 100 людей, у нас чотири поверхи.
Скромні "заробітки" дозволили закладу тримати на роботі лише прибиральницю. Решта працівників сиділа на канікулах. За власний кошт.
Альона Мельниченко, менеджерка хостелу:
Коли вже почав їздити транспорт, ми вже по трішки по трішки, крок за кроком почали, давали можливість людям щось підзаробити. Зараз якщо в нас не будуть вводити другу хвилю то у вересні -жовтні можливо ми зможемо хоча б трошечки трошечки випливати.
Друга хвиля карантину - це страшний сценарій і для ресторанів, які тільки-но почали якось збільшувати свої обороти.
Олена Куйда, керуюча мережі кафе:
На весь період карантину в нас персонал пішов у неоплачувану відпустку. Зараз ми працюємо, але це ще не повний штат, бо все рівно роботи на всіх не вистачає, тому що зали закриті.
За словами рестораторки, після послаблення карантину по ним "пройшлася" ще й погода.
Олена Куйда, керуюча мережі кафе:
Коли дозволили відкривати тільки літні майданчики - всі так жваво відкрилися і цей травень був жахливий з погодою. Бо вдень людей не було, роботи не було, але все рівно ти вже почав працювати, в тебе вже була якась оренда.
Малий та середній бізнес відчув карантинний удар найбільше. Бо на відміну від Європи, наша держава плече допомоги їм не підставила.
Анна Деревянко, виконавча директорка "Європейської Бізнес Асоціації":
Можна скоротити всіх, а що далі робити? А де брати якісний персонал? Тому спочатку це начебто як лупануло цей карантин і люди думали - ну все. Але навіть і ті індустрії, які постраждали найбільше, ми казали про готельєрів, або про рітейл, який торгує одягом, ми побачили, що вони намагалися утримувати максимально свій штат, але переглянули розмір зарплат.
Закладам, які "вижили" найімовірніше для оговтання знадобиться не менше року. Зараз на сайтах вакансій уже почалось пожвавлення. Але якщо раніше роботодавці у Києві пропонували середню зарплату у 15-17 тисяч гривень, то зараз пропозиція впала до 12.
Тетяна Пашкіна, експерт з ринку праці:
І через це може так статись, що до кінця року та заробітна платня про яку мріяли пошукачі, вона на разі вона вже буде не така. Тому що до кризи таки суттєво безробітних-безробітних було не так вже й багато.
Анна Деревянко, виконавча директорка "Європейської Бізнес Асоціації":
Питання скорочення заробітної платні, або питання перегляду штатів може відтермінуватися у часі. Тобто я б не розслаблялась. Поки що у нас ситуація далека від ідеальної і ми далекі від вирішення скоріш за все ми восени будемо зустрічатись з більш такими відчутними наслідками ковіду.
Та наостанок про тих, хто пройшов карантин, хоч і в турборежимі та все ж без суттєвих збитків. Так, такі є. Це стосується онлайн-торгівлі та доставки товарів. А також продуктових магазинів та аптек.
