Авіакатастрофа Ан-26 під Чугуєвим: хто винен у смерті курсантів? [ Редагувати ]
У чому ж причина трагедії?
До останнього моменту паніки на борту не було - про це сьогодні розказав журналістам В'ячеслав Золочевський - єдиний, хто вижив у катастрофі військового Ан-26 під Чугуєвим. За його словами, навіть і думки ні у кого не було, що літак - несправний.
Але чому ж тоді одразу після трагедії найбільш поширеною версією стала відмова двигуна? Та що вже вдалося встановити слідчим? Ірина Баглай розбиралась.
Закохані у небо. Сповненні життя. Такі молоді та красиві. 19 курсантів і члени екіпажу двадцять шостого АН-а.
Єгор Грисюк, інструктор, штурман транспортної авіаційної ескадрильї:
Вся група, вона як з неба була подана.
Мужній, добрий, життєрадісний. Миколаєвець Андрій Померанцев. Йому було 26.
Розумний був такий погляд, дуже уважний. Він такий завжди дивився як то кажуть - наскрізь.
У рідній школі загибель Андрія сприйняли як особисту втрату. Втрату - когось рідного та близького. При вході куточок пам'яті. А ще учням розповідають про те, яким був Андрій.
Тетяна Кучеренко, вчителька Андрія Померанцева:
В усіх заходах приймав участь. І з історії, і з позакласних заходах з інших предметів. І В родині виховувалася по крапелькі любов до рідної батьківщини. Це в нього булоє.
Вихований та стриманий, Андрій - найстарший син у багатородинній родині. ще підлітком мріяв стати льотчиком. Про останню зустріч із колишнім учнем вчительна пані Оксана - згадує і з теплотою, і з болем.
Оксана Старжинська, класна керівниця Андрія Померанцева:
Він зайшов - я його не впізнала. Він став дорослий чоловік. Змужнілий красивий. В нього була мотивація захищати Україну, виконувати обов'язок свій. Що я повинен, я чоловік. Я хочу бути схожим на батька. Я ним справді пишаюся. Я йому так і сказала: Андрюша, я тобою пишаюся.
Спочатку служба за контрактом у 204-й Севастопольській БРТА. Далі навчання у Харківському університеті повітряних сил імені Кожедуба. Крок за кроком Андрій прямував до своєї мрії. Але…
Що ж сталось на борту Ан-26, який, не долетівши якихось два кілометри до аеродрому, зірвався і впав? У слідства три основні версії. Проте цього тижня у ДБР заявили, що перевірять і четверту - щодо диверсії.
Максим Борчаковський, керівник ГСУ ДБР:
Всі версії які лунають в засобах інформації слідством не відкидаються.
Поламка лівого двигуна - слідчі стверджують, що все ж літак приземлявся на двох працюючих двигунах.
Максим Борчаковський, керівник ГСУ ДБР:
Те що лунає, що взагалі відмовив двигун не відповідає дійсності. Після того як будуть повністю розшифровані бортові самописці нам дасть змогу побачити як працював кожен вузол кожен агрегат.
Однак відомо, що саме командир літака, ще під час польоту, встиг доповісти про несправність двигуна.
Валерій Романенко, провідний науковий співробітник Державного музею авіації України:
Впав тиск вимірювача обертального моменту. Це свідчило про те, що двигун міг відмовити він у критичному стані. Літак сідав на двох двигунах і вже коли він підійшов фактично на висоті кілька сотень 200-300 м до злітно-посадкової смуги в цей момент двигун таки відмовив обмежений час не дав екіпажу правильно зреагувати на цю.
Інше версія - людський фактор. Перед самим падінням радіообмін між диспетчером і командиром Ан-а затих. На хвилину. Згодом пояснять - саджали інший літак. Та чи була та хвилина тиші вирішальною?
Вадим Приймачок, начальник відділу ГСУ ДБР:
Було здійснено посадку літака, який йшов першим. За словами свідків у військовій авіації немає поняття на сьогоднішній день регламентованого хто має сідати першим, всі літаки мають підніматися в повітря і чекати своєї черги, а той з поломкою має сідати першим.
Валерій Романенко, провідний науковий співробітник Державного музею авіації України:
Якщо на борту літака аварійна ситуація зі злітно-посадкової смуги розганяють всіх і навіть тих, хто збирався сідати на неї або злітати і негайно дають полосу для літака на якому щось сталося на борту, це правило незалежно від того цивільний літак чи військовий.
Минутой раньше или минутой позже от этого время посадки не изменится. Эта минута не ускорила б время приземления самолета.
Наступна версія. Сам борт, як причина трагедії. Двадцять шості Ан-и - одні із найчисельніших літаків в Європі.
Валерій Романенко, провідний науковий співробітник Державного музею авіації України:
Літаків АН-26 в НАТО стільки ж скільки в Україні і вони не поспішають із зняттям їх з озброєння.
Та чи найнадійніші? З моменту першого вильоту 144 Ан-26 розбилися. А в авіатрощах загинули майже півтори тисячі людей. Та у 90 відсотків випадків це були бойові втрати. За останні роки таких катастроф нарахували чотири, остання, місяць тому, в Африці, в Південному Судані.
Та питання, кажуть експерти, не в самому літаку, а в його техобслуговуванні.
Олег Жданов, військовий експерт:
Там за коррупцию можно пересажать большую линейку должностных лиц потому что я больше чем уверен все что написано в формуляре не соответствует действительности ни относительно регламента замены запчастей тех обслуживания текущих ремонтов
У чому ж причина трагедії? Чорні скриньки вже розшифровані. Зараз переговори і дані вивчають і слідчі, й експерти. Їх обіцяють оприлюднити згодом. Зрозуміло, аби встановити Точну причину катастрофи - потрібен час, аби надретельно вивчити всі обставини.
А поки небо плаче. Українська, а може й світова, авіація ще ніколи не знала такої авіакатастрофи. Коли загинули стільки майбутніх пілотів.
Віталій Вільховий - перший, із ким простилася країна. Він вижив під час падіння літака, але помер у лікарні. З іншими рідні зможуть проститися наступного тижня.
