Колекторське свавілля: як захистити свої права та вберегтися від шахраїв? [ Редагувати ]
Чи не перетворилася гарна ініціатива на чергову фільчину грамоту і що робити, якщо ваша сім'я опинилася під прицілом вимагачів? - намагалася розібратися Ірина Баглай.
Починається все з банку, об'єкт нерухомості відпрацьовують. І кредит перетворюється на погрози...
Не вынуждайте нас принимать меры. Мы знаем где ты живешь, у тебе є син.
Шантаж фейковими порно-фотографіями...
Та реальний ризик втратити житло.
Поліція, прокуратура не вбачае каких-то кримінальних ознак.
Люди беруть справедливість у власні руки.
Я забарикадувався в квартирі, дістав рушницю.
Як знайти управу на колекторів? І що робити, якщо кредит не брав, але твою сім'ю буквально тероризують вимагачі?
Ірина Баглай, кореспондентка:
Коли гроші потрібні терміново, а взяти ніде - стежки ведуть в ломбарди, банки або ж сюди - в мікрофінансові організації. Швидко і без стосу документів. І гроші у вас.
Але, як тільки ви не зможете повернути борг, то миттєво ризикуєте опинитись у пастці. Де розплачуватися доведеться не лише грошима, а й репутацією і нервовими зривами.
Саме такий швидкий кредит завів шкільну вчительку до колекторів. А заразом і всю школу.
Світлана Юхно, вчителька:
Не давали проводити уроки, це просто було свавілля, таке жахіття...
Учителька української мови Світлана позичила 17 тисяч грн. За три місяці повернула. Але замість того, щоб забути про кредит, дізналась, що...
Світлана Юхно, вчителька:
Ваш борг передано колекторській компанії "Алурія" і вже вимагали 27 тисяч. Почали дзвонить колегам директору.
Хоча жінка переконує, що жодних боргів не мала. Проте колектори почали обдзвонювати рідних, колег і керівництво жінки.
Світлана Юхно, вчителька:
Я тоді заплатила п'ять тисяч, щоб вони перестали дзвонить колегам.
Але замість гарантійного листа про закриття кредиту - жінка отримала нове повідомлення.
Світлана Юхно, вчителька:
Перепродали іншій колекторській компанії "Лада", ті вже вимагали 60 тисяч.
Далі був класичний набір: шантаж з підробленими порно фотоколажами, погрози, постійні дзвінки не лише Світлані, а й всім її знайомим.
Віталій Белько, голова громадської організації "Група Взаємодопомога":
Мы их называли просто - бандитами, шахраями, грабителями. Потому что их действия подпадают под уголовную ответственность.
Майже пів року тому терор та погрози спробували зупинили у Верховній Раді. Для колекторів прописали суворі правила, яких вони мають дотримуватись під час спілкування з боржниками. Під забороною - погрози й шантаж, дзвінки у неробочий час та у вихідні, розголошення інформації про борг та дані позичальника. Іншими словами - говорити колектор може лише з боржником, має бути ввічливими й турбувати не більше ніж двічі на добу і тільки у певні години. Закон на папері вже діяв кілька місяців, а ось в реальності...
Світлана Юхно, вчителька:
Дзвонили мені, дзвонили родичам о другій годині ночі, вранці. Це святкові, вихідні дні.
Як вчительці вдалося зупинити вимагачів ми розповімо згодом, а поки - що робити, якщо ви стали жертвою телефонного тероризму та залякування?
Ольга Решетилова, правозахисниця:
Я так і сказала - я дуже чекала на ваш дзвінок, поговорімо.
Цього тижня зателефонували й моїй знайомій - правозахисниці Ользі. Двічі. Але розмова неочікувано для колектора пішла не за його відпрацьованим сценарієм. Та про все докладно. Невідомий чоловік телефоном повідомив Ользі, що її подруга винна гроші. І брала кредит, нібито для неї.
Ольга Решетилова, правозахисниця:
Вона сказала, що кредит брала, що у неї скрутна ситуація, мати-одиначка, але ясно, що не брала мені й вона досить порядна людина.
Дзвонили й батькам. Очікували, що Ольга вплине на товаришку, а натомість почули юридичну консультацію.
Ольга Решетилова, правозахисниця:
Про те, що є стаття 182 КПК і використання персональних даних є кримінально карним злочином. Розказала яка санкція за цей злочин. Намагався хамити, потім кинув трубку. Коли я перетелефонувала вдруге вже взяв слухавку старший чоловік і сказав, що я доводжу співробітників, які роблять свою роботу до істерики та потім вимкнули телефон.
А що ж робити тим, хто не має юридичної освіти й таких міцних нервів, як в Ольги? А на кону - власне помешкання...
Киянин Олександр брав позику під заставу квартири.
Олександр Недоляк, киянин:
Сплатили вже близько 13 тисяч доларів. Залишилось сім. Знецінення національної валюти, пішли затримки.
Коли чоловік не зміг вчасно сплачувати кредит - його справу передали до суду.
Олександр Недоляк, киянин:
Державна виконавча починає вираховувати з заробітної плати. Залишилось 120 тисяч грн.
І найголовніше: суд заборонив продавати квартиру. Та раптом чоловік дізнався, що фактично він під подвійним стягненням: одночасно з держвиконавцем - за його борг взявся і приватний. А помешкання - вже на торгах. І найбільше Олександра приголомшила заявлена ціна
Олександр Недоляк, киянин:
Тобто ти дізнаєшся, коли вже в реєстрі є змінений власник, що квартира ніби-то коштує 600 тисяч грн. Я замовив ретроспективну оцінку вартість квартири на 18-19 рік - це півтора млн грн.
Нині чоловік судиться за житло і водночас
Олександр Недоляк:
Охороняю квартиру.
Таку боротьбу Олександр був вимушений почати, коли побачив під дверима незнайомців, які намагалися зламати замок на дверях.
Олександр Недоляк, киянин:
Вже приїхали, аварійне відкриття замків, але у мене чудові сусіди, які згуртувались, повибігали, документи показувати, що справа у судах. Якщо я вийду і вони цим скористуються, я сюди вже не зайду.
Але чому новий закон про колекторів не зміг захистити Олександра? І як вчительці Світлані та її колегам вдалося вирватись з полону вимагачів?
Окрім правил поведінки та етики, усі колекторські компанії підпорядкували Нацбанку. Він веде реєстр і у разі порушень застосовує санкції. Наприклад, протягом останнього місяця кілька колекторських компаній вже оштрафували, а двом зупинили ліцензії.
Та що робити з тими, хто працює в тіні й не підпорядковується Регулятору?
Віталій Белько, голова громадської організації "Група Взаємодопомога":
Если компания не в реестре - она вне закона. Она не имеет права даже звонить человеку. Это все подпадает под уголовную ответственность.
Така сама риторика і в Нацбанку. Там уже заговорили про солідарну відповідальність колекторів і банків. Фінустанови мають співпрацювати лише з добросовісними факторинговими організаціями.
Віталій Белько, голова громадської організації "Група Взаємодопомога":
Если портфель оценивается в млрд грн, его продали за 100 млн грн, то коллекторы имеют право выбивать млрд. А сколько они выбьют 600 млн или 500 это их чистый заработок.
І заради цього заробітку вони ладні вдатися до заборонених прийомів. В історії Світлани під шаленим тиском опинилась вся школа в селі Калита. Колектори зібрали педколектив в одну телефонну групу, а в ній запустили опитування.
Ольга Плохотнюк-Бабич, вчителька:
Проголосуймо, хто за те, щоб звільнити з посади вчителя. Хто видаляється, почалися погрози в групу і в особисті. Куди ви криси убігаєте, я кожного з вас переловлю.
Та найстрашніше, - згадує Ольга, - коли у слухавці почула
Ольга Плохотнюк-Бабич, вчителька:
У тебя есть сын, мы знаем, что он ходит в детский садик. Мы будем стоять под садиком, его ждать. Це було найстрашніше, коли чіпали тему дитини.
Для вчительки це стало останньою краплею.
Світлана Юхно, вчителька:
Я найняла адвоката, який мені допоміг, який підключив і МВС і нацполіцію і Верховну Раду.
Ці кадри - гепі-енд історії шкільної вчительки. Авторами погроз, порно колажів та автодозвонів виявилися молоді люди. Які працювали, на перший погляд, у звичайному кол-центрі. За сотні кілометрів від села Калита - у Дніпрі. А щоб таким фіналом закінчилося все колекторське свавілля - у Нацбанку радять
Ольга Лобайчук, начальник Управління захисту прав споживачів фінансових послуг Національного банку України:
Обов'язково прикладайте докази, скріни, записи розмов. Тому подібне. Щоб далі уже розбиратися з цією компанією.
Але є й ті, хто опинився, як то кажуть, за кадром "антиколекторського закону". Це вимагачі, рейдери, які "по факту" вибивають борги, але "де юре" не зареєстровані Нацбанком.
Віталій Белько, голова громадської організації "Група Взаємодопомога":
Компаний в этом реестре, по неофициальным данным, знаем около 1000 таких компаний.
Олександр Недоляк, киянин:
Це такий декларативний закон, який був прийнятий фактично. Все це можна обійти. Це не просто скасовувати. Це виключно через суди. Суди тривають зазвичай 2-3 роки.
Тож перемога Світлани - швидше виняток із правил. Коли на кону - не десятки тисяч гривень, а мільйонна нерухомість, і в схемі - не телефонні вимагачі, а нотаріуси, юристи, приватні виконавці, група захоплення, - шанси на повернення до спокійного життя, без допомоги держави - значно нижчі.