Термомодернізація: як навчитися економити тепло та знизити цифри у платіжках? [ Редагувати ]

Німецький досвід, який варто перейняти у дуже... прикладній сфері. Комунальній. Як там вдалося перетворити ще радянський спадок у Східному Берліні - масиви старих панельок - на енергоефективне й доволі престижне житло?

А що в Україні? Президент - оголосив про початок великої термомодернізації. Та проблема в тому, що оновлення потребують майже всі будинки. І потрібно на це - за попередніми підрахунками - 300 мільярдів гривень.

Де їх братимуть? І коли наші квартири стануть теплішими та економічнішими? Богдан Вербицький - про українські перспективи, а Тетяна Логунова - про німецький досвід.

Дві одвічні проблеми комунальної зими по-українськи: або тепла геть нема, або "шкварить" на повну!

Тамара Подоляк, голова правління ЖБК "Печерськ-11":

Люди открывают форточки и мы отапливаем улицу.

"Енергоефективність". Слово - відоме й часто вживане. Та що воно означає?

Тетяна Бойко, координаторка енергетичних програм ГМ " Опора ":

Дуже часто люди думають, що це навішати кусок пінопласту, як мінімум на свою квартиру, як максимум на весь будинок.

А як? Ми проаналізували проєкти модернізації.

Тамара Подоляк, голова правління ЖБК "Печерськ-11":

Вот у нас идет подача. Это наш регулятор, который регулирует температуру.

А ще - вивчили... досвід "радянської спадщини" Німеччини!

Ми в Марцані - районі східного Берліна.

Як зробити свій будинок енергоефективним? І скільки це коштує?

Богдан Вербицький, кореспондент:

Типовий "спальник" столиці. В цьому невеликому кварталі поєднання одразу кількох "архітектурних епох". Наприклад, триповерхівка п'ятдесятих, навпроти - класична "хрущівка". А Трохи далі вже сімдесяті. Панелька на 13 поверхів.

Всі ці будинки абсолютно різні. Але дещо спільне в них таки є. Усі не енергоефективні. Тобто, тепло з них буквально "просочується"з кожної щілини.

Это торцевые квартиры. Наша самая холодная, скажем, часть в доме, которую мы решили утеплить.

Так само з іншого боку. Разом із пані Тамарою ми оцінюємо майбутній фронт робіт. Залишилися фасадні стіни. Їх "утеплятимуть" поступово. Процес - не з дешевих.

Тамара Подоляк, глава правління ОСББ:

Общий проект стоил два миллиона 380 тысяч. Это утепление.

Будівлю модернізують повністю. З головою ОСББ спускаємося в підвал. Просто так туди не потрапити - сигналізація! Бо за цими дверима - каже пані Тамара, "серце" будинку!

Это наш регулятор, который регулирует температуру.

І від нього залежить "погода в домі". Наскільки він ефективний, добре видно на цьому термометрі. На момент знімання на вулиці - 0 градусів, а подають у будинок... 60! Стільки точно не потрібно, тож регулятор зменшує - до потрібної температури.

У нас 46 градусов идет подача. И 37 градусов на обратке.

Підсумок - у помешканнях комфортні 22 градуси. І це - з економією тепла!

Тамара Подоляк, глава правління ОСББ:

За два года наш теплопункт реально окупился. У нас платежки уменьшились на 30 процентов. Что дало нам возможность, вот эти сэкономленные деньги вкладывать в дальнейшее развитие нашего дома.

Хоча спочатку, розповідає Тамара, цьому навіть опиралися. Найбільше - ті власники, хто вже самі утеплили квартиру. Але є кілька "але":

Тамара Подоляк, глава правління ОСББ:

Вот это вот "клаптиковое утеплення", оно во-первых, приводит к микротрещинам, к разрушению стены, то если уже и делать утепление, то делать все целиком.

А це - гроші! (і немаленькі). Модернізація будинку, яким керує пані Тамара...

Тамара Подоляк, глава правління ОСББ:

Триста гривен с квартиры нам обошлось. Это в районе там 200-300 тысяч. Дальнейшие проекты тоже 200-300 тысяч. А вот сейчас утепеление торцевых квартир - два миллиона 380 тысяч. Это утепление торцов. Все эти работы мы делаем по программе 70 на 30 с фондом энергоэффективности. 

Тобто 70 відсотків вартості робіт покриває фонд. Решта - жителі ОСББ. Є й додаткові опції. Приміром, ще 10 відсотків може повернути місцева влада. Але грошей на всіх - бракує!

Тетяна Бойко, координаторка енергетичних програм ГМ "Опора ":

Якщо виділялось там 300 тисяч, а деколи 600 тисяч, то реальна потреба була там два мільйони й більше.  Дуже багато вимог: державна експертиза, судова експертиза, експертиза експертизи.

Хоча на енергоефективності наполягає навіть президент! Спершу - згадав про це на пресконференції, а вже за тиждень пообіцяв - велику термомодернізацію.

Володимир Зеленський, президент України:

Ми плануємо утеплити тисячі, саме тисячі, не поодинокі випадки, тисячі багатоповерхових будинків, шкіл, садочків, лікарень. Це дозволить нам застрахуватися від подальшого росту цін на енергоресурси.

Загалом у країні 180 тисяч будинків. З них оновлення потребують... 80 відсотків! Тож питання: хто це оплачуватиме?

Тетяна Бойко, координаторка енергетичних програм ГМ "Опора":

300 мільярдів потрібно. Це те, що сказав президент. І в додатку до державного бюджету сказано, що будуть випущені ОВДП. І власне це буде джерелом. Я дуже сподіваюся, що це не буде так звана "шарова" модернізація. Коли буде обрано там, наприклад 1000 будинків і їх просто безплатно утеплять. По-перше, ці люди ніколи не будуть цінувати того, що вони отримають. По-друге, це вб'є і створення ОСББ, і всі енергоефективні програми.

Валентина Трохименко, голова ОСББ:

Тепер люди задоволені, що у квартирах стало тепліше.

Пані Валентину ми зустріли випадково під час фільмування у дворі цього - вже Повністю облаштованого - будинку... у Прилуках! ОСББ тут теж почали велику термомодернізацію.

Ми живемо в комфортних умовах. І платіжки наші зменшилися!

Ми вмовили пані спуститися, щоби вона розповіла про все докладніше.

Валентина, мешканка будинку:

Майже на 800 гривень платіжка менше в мене прийшла. А в порівнянні коли було ще те, то десь на процентів 60 ми стали платить менше.

А ще - тут повернули 70 відсотків витраченого на модернізацію. Ще 10 - це борг місцевої влади.

Валентина Трохименко, голова ОСББ:

Для нашого будинку це 400 тисяч гривень. Уже закінчується 21 рік. І по сьогоднішній день нам кошти не відшкодували. Влетіли ми добре. На 18 квартир наша ціна питання чотири мільйони триста.

Бо кредит - взяли, а роботи підрядник - не виконав! Тож операція з утеплення тут - провалилася. Повністю готовий лише дах, а от стіни - на 20 відсотків. Якщо не закінчити роботи до снігів - пінопласт просто зіпсується.

Інна Ярошенко, голова правління ОСББ:

Серпень пройшов - роботи не велися, вересень лівньовку доробили. Але роботи він розпочав в середині жовтня. З жовтня ми без відмосточки.

А без неї - приміщення підтоплює! В під'їздах - тріщини. Вікон - теж не замінили. І таких будинків в Україні - більшість.

Єгор Фаренюк, директор ДУ "Фонд енергоефективності":

Ми, на жаль, дуже відстали від наших сусідів, від наших партнерів. Таких як Польща, як Литва. Вони цей процес почали наприкінці 90-их років. 

Тетяна Логунова, кореспондентка:

Куди не глянь - самі лише панельні багатоповерхівки. Якби не вивіски іноземною мовою, то могло б здатися, що ми в одному зі спальних масивів Києва. Утім, це не українська, а німецька столиця. Це Ліхтенберг - район східного Берліна. Усі ці однотипні будинки звели за часів НДР, щоб забезпечити житлом жителів молодої соціалістичної держави.

Про квартиру в "платтенбау"- так називали ці будинки - мріяла кожна родина Східної Німеччини. Немає балкона й ліфта - не біда. Натомість є власні 50 квадратів - кухня, ванна з туалетом і кілька кімнат. А ще є вода, центральне опалення і сміттєпровід. Щоб отримати квартиру в такій панельці - в черзі стояли роками. Більше шансів - мали родини з дітьми.

Дякувати Богові ми переїжджаємо. Жити в таких умовах неможливо.

Забезпечити усіх східних німців житлом - обіцяв лідер НДР Ерік Гонекер. Плани були амбітними - три мільйони помешкань до 1990 року.

Ерік Гонекер, генсек ЦК СЄПН:

Ми збудуємо мільйони квартир і покращимо умови життя кожного четвертого громадянина НДР.

Виконати цю обіцянку - Гонекеру не вдалося. Бо у 1990 році - НДР зникла. Третього жовтня - Східна та Західна Німеччини - офіційно стали однією державою. А трохи згодом німці почали виїжджати із панельок. Хтось шукав кращої долі на заході країни, хтось переселявся у комфортніші й більші помешкання. Та нині - в таких будинках - нема порожніх квартир.

Райнер, житель Берліна:

Я живу у панельці вже понад 30 років і дуже задоволений. Орендна плата доступна, а після ремонту - квартири дуже енергоефективні. Всі стіни утеплили, поставили нові вікна.

Хельга, жителька Берліна:

На такі помешкання високий попит. Вони дешевші й не гірші. Бо модернізовані.

Зробити "платтенбау" привабливими - вирішила влада Берліна. Панельні будинки повністю осучаснили: позносили верхні поверхи, утеплили стіни та вікна, перепланували квартири та вмонтували ліфти.  Ще 15 років тому, в інтерв'ю нашій програмі, представники сенату Берліна звітували - відремонтовано понад половину соціалістичного житлового фонду.

Гелла, Дунгер-Леппер, представниця сенату Берліна:

Звісно, це дорого. Ремонт одного помешкання коштує нам близько 20 тисяч євро. Але у модернізованих квартирах люди хочуть жити. 

Повна модернізація будинків - це лише перший етап. Бо теплопостачання такий собі "ланцюг", де ваша квартира - фінальна точка. І він теж потребує модернізації. Бо скільки країна "втрачає тепла" на магістралях? Чи на старих потужностях ТЕЦ? - Але почати енергоефективність - можна за малого. Із себе.